Михайло Маслюк — вінничанин, що на всі руки майстер. Займався механікою, цікавився музикою, поезією, годинниковою справою, фотографією, різьбленням по дереву, металу, мармуру та слоновій кістці. Але найбільше чоловік прославився завдяки виготовленню мікромініатюр, які відому у всьому світі. Один з його виробів навіть потрапив до книги рекордів Гіннеса, пише ivinnychanyn.com.
Дитинство з жагою до майстрування
Михайло Григорович Маслюк народився у селі Рижавка Жмеринського району Вінницької області. Зростав у родині хліборобів. З дитинства цікавився музикою, опанував чимало музичних інструментів та був частиною кількох оркестрів. Навіть самостійно змайстрував собі балалайку у восьмирічному віці. Вона була трикутна та зі струнами, щоправда, справжній інструмент вона не сильно нагадувала. Помітивши жагу до гри, батьки вирішили купити йому справжню балалайку. Далі опанував мандоліну, кларнет, баян та скрипку, а також вчився грати на роялі. За деякими переказами уроки брав у молодшої сестри Миколи Леонтовича.
Навчався у Бердичівському технікумі хімічного машинобудування, де він також працював в оркестрі. З початком війни Михайла направили в музичний взвод. В ході битви отримав важкі поранення, що призвели до інвалідності. Після повернення у Жмеринку викладав музику і співи для дітей в школі та дитячому садочку, вів гурток художньої самодіяльності в районному будинку культури.
Михайло не тільки вивчив гру на інструментах, а й навчився їх налаштовувати та лагодити. Дослідження їх будови дозволило в майбутньому самостійно виготовляти інструменти на замовлення. Також любив експериментувати та зміг сконструювати новий інструмент, поєднавши балалайку, мандоліну та гітару. Це був перший, але не єдиний винахід, що здивував людей.
Виготовлення годинників
Також Михайло зацікавився годинникарством. Ремонтував та виготовляв годинники за власними кресленнями. Дивувала й форма, й розміри. Найбільший був висотою в кілька метрів, а його маятник важив близько пуда, а найменший вміщувався у перстень. Був годинник із 25 стрілками, що показував час 70 країн світу. Були годинники й без стрілок, й такі, що показували дні, місяці, роки. Деякі поєднував з термометром, барометром, компасом.
Створення мініатюр
У повоєнний час Михайло став займатись мікромініатюрами. Першим витвором став маленький електродвигун розміром з наперсток. А через кілька років він повторив його, але його розміри вже були у 100 разів меншими за макове зернятко. Наполегливість та постійна практика дозволили виготовити паротяг, що був у 20 мільйонів разів менший від макової зернини та який потрапив до книги рекордів Гіннеса у 1968 році.
Серед матеріалів Михайло найчастіше використовував золото, пластмасу, кістку та слюду. Виготовляв зменшені копії архітектурних пам’яток, танка, машини, автобуса, гантелей, лиж, кубка та багато іншого.
Коли назбиралось кілька десятків експонатів, Михайло Маслюк почав проводити виставки. Одна з перших вмістилась на циферблаті наручного годинника. Іншим разом 22 мініатюри розмістив на зрізі макової зернини. Якось змайстрував галерею розміром з сірникову коробочку, де розмістив 41 мікромініатюру. Перша виставка зі 100 шедеврів вінницького майстра вміщувалась на тарілочці, зокрема тут був представлений потяг із 15 вагонів у тунелі, що був тоншим за людську волосину. Наступна виставка під назвою “Виставка на долоні” включала 115 мініекспонатів, що займали ділянку розміром з компактний кишеньковий блокнот. Простим оком побачити ці витвори мистецтва неможливо, необхідно було використовувати мікроскоп із хорошими лінзами.
Мініекспонати зберігаються у фондах Національного музею Т. Г. Шевченка, Вінницькому обласному краєзнавчому музеї та у приватних колекціях по всьому світу.
