Найбільшим навчальним закладом на Вінниччині було Вінницьке реальне училище. В 1899 році це ще й був єдиний заклад, де діти могли навчатися. Існувала ще гімназія, але її перевели до Білої Церкви. Детальніше про особливості навчання та студентського життя століття тому, розповість Я Вінничанин.
Особливості навчання століття тому
В краєзнавчому музеї розповідають, що в перший рік навчання кількість учнів досягала 150. Їх кількість незмінно зростала, в 1897 році в училищі вчилося 282 учні. Цікаво, що навчатися в закладі могли діти заможних батьків (дворян та чиновників, купецтва). Інші учні, незважаючи на бажання, не могли собі цього дозволити через високу вартість.
Навчальний заклад представляв шість класів, розміщувався наприкінці вулиці Поштової, більш відомої наразі, як вулиця Соборна. Кошти на будівництво закладу виділив заможний купець Цаль Вайнштейн зі сподіваннями, що в стінах закладу будуть навчатися та культурно зростати єврейські діти.
Плата за навчання досягала 50 рублів на рік. Абітурієнти також мали мати певну початкову підготовку. Для нижчих верств населення ці дві умови були суттєвою перепоною.
Студенти училища вивчали:
- географію;
- російську, французьку та німецьку мови;
- креслення та каліграфію;
- закон Божий;
- малювання;
- математику та фізику;
- історію.
Варто відмітити, що на початку 20-го століття в училищі відкрили 7 клас. Це був спеціальний клас для тих вихованців, котрі прагнули вступати в технічні вузи, чи на медичний, природничо-математичний факультети університету.
Студентське життя вінничан століття тому
Його в цілому не можна назвати безтурботним. Якщо учні не справлялися з навантаженням, їх залишали на повторний курс.
Кожної неділі студенти відправлялися в церкву, активно впроваджувалися позакласні заняття. Незважаючи на те, що програми закладу, навантаження було суттєвим, учні з ентузіазмом бралися за навчання.
Якщо поглянути на дозвілля студентів, то це був гурток «Спорт». Його організував вчитель малювання В’ячеслав Коренєвий в 1910 році. В гуртку (острів Буг) знаходився причал для човнів та трамплін, великий, малий басейни. Учні могли займатися на гімнастичному майданчику, наприклад. Варіантів, як можна було розважитися, дійсно багато.
Гурток утримувався за рахунок батьківської плати, котра складала 2-3 рублі за учня, та завдяки пожертвам поміщиків.
Вихованці отримували певні знання, мали чудову фізичну підготовку та приймали участь в офіційних змаганнях з греблі та плавання. Менші члени гуртка змагалися з греблі в дерев’яних коритах.
Стіни колишнього реального училища
В наші часи тут розміщується Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. Відомо, що заклад до 1889 року функціонував у Могилеві-Подільському, але згодом його перевели до Вінниці. Будинок є кращим зразком забудови Вінниці кінця 19 століття.
Студентське життя є незабутнім, особливим періодом в житті кожного. Сумлінне навчання, дотримання суворих правил внутрішнього розпорядку є незмінними складовими успішності молоді. Попри це, молодь минулого століття, як і нинішнє покоління завжди знаходила час на спорт та власні захоплення, на відпочинок.
