Вінниця – місто хоча й не курортне, але для туристів досить привабливе. Одна з причин – музеї, що відображають, з одного боку, цікаву й багату історію, а з іншого – нестандартне мислення місцевих мешканців. І дійсно – як показала туристична премія України (Ukraine Tourism Awards), місто приваблює щораз більший потік відвідувачів, зокрема, через незвичні ідеї для відпочинку, пише ivinnychanyn.com.
Звісно, краєзнавчий або художній музей – це теж досить цікаво. Але коли гість міста дізнається про щось дуже оригінальне, що є тільки тут, його увага зосереджується саме на цих пам’ятках. Наприклад, це музеї марки, транспортних засобів і раритетної техніки. Тож розгляньмо топ-5 таких місць.
Музей марки імені Якова Балабана
Це справжній рай для філателіста, створений завдяки одному з них, Олександру Балабану. Певною мірою марки відображають історію країни та міста, тому цікаві й тим, хто хоче досліджувати історію рідного краю за зображеннями та підписами на них.
Відкрився музей у 2016 році, а посприяли цьому мер Сергій Моргунов, а також Олена й Олександр Білецькі. Та основна заслуга належить колекціонеру Олександру Балабану, народженому в Нью-Йорку. Цей чоловік за 50 років зібрав унікальну колекцію українських марок і вирішив подарувати їх Україні. Щоправда, тепер її поповнюють корінні жителі і гості міста. Ну а Яків Балабан – це його батько, який походить з Ямпільського району Вінницької області і був старшиною в армії УНР.
Приклади експонатів:
- Марка «Проголошення Незалежності Карпатської України 15 березня 1939».
- Марка, що розповідає про перший голодомор у нашій країні.
- Сучасні марки, пов`язані з війною з РФ, де представлені популярні серед українців гасла.
- Марки у вигляді грошей.
На жаль, приміщення музею досить маленьке, і через брак місця виставлена лише невелика частина наявних експонатів. Однак з інтервалом у 2 місяці експозицію змінюють, тому навіть ті, хто вже тут був, можуть час від часу знову заходити, аби подивитись нові колекції. Відвідувачам надається можливість купити або обміняти деякі марки.
Музей-кав’ярня “Пан Заваркін та син”
У цьому випадку досить складно сказати напевно, що це – кав’ярня чи музей. Офіціантки не лише готують каву, але й стежать за порядком, а також виконують обов’язки гіда, розповідаючи про експонати. Але найцікавіше тут – правдоподібний антураж часів кінця XIX – початку XX століть. Відтворюють його старовинні годинники, клавішний музичний інструмент, самовари, бронзова люстра тощо.
Щодо історії, то вона тісно пов’язана з підприємцем єврейської національності, Мойсеєм Флігельтубом. Він винаймав у домі квартиру, а згодом відкрив на першому поверсі магазин, де продавали колоніальні товари. Але через упередження до євреїв чоловік змінив ім’я і прізвище, ставши Матвієм Заваркіним. У 1918 році через відомі історичні події він з родиною емігрував до Франції, а у 1922 – до Америки, де й донині перебувають нащадки. Ну а музей було створено спільними зусиллями директора Олександра Абрамчука і правнука Матвія Заваркіна. Відкриття відбулося в лютому 2012 року.
Цікаві експонати:
- близько 50 годинників, які досі в робочому стані;
- гасові лампи;
- канделябри;
- чайний посуд;
- самовари і один з їх різновидів, бульотки;
- сувеніри і канцелярське приладдя.
А одна з найцікавіших частин експозиції – туалет, де є ексклюзивний годинник з написом німецькою мовою “Manchmal läuft alles verkehrt” – “Іноді все йде не так”. Варто відзначити, що туалетна кімната в давнину мала дещо іншу місію, ніж зараз. Їх господарі приводили там до ладу свій зовнішній вигляд, призначали зустрічі, укладали угоди.
Музей вінницького трамвая
Тут можна більше дізнатися про відомі на всю Україну вінницькі трамваї. Як вони виходять на маршрут? Яка в них історія? Якими вони були раніше? Про все це вам розкажуть у цьому музеї, однак екскурсію потрібно замовляти заздалегідь.
Відкрито заклад у жовтні 2013 року, коли трамвайний рух у місті відзначив ювілей, проіснувавши рівно сторіччя. Його розташування цілком доречне – територія депо КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління».
Представлені такі експонати:
- фотокартки, пов’язані з історією трамвайного руху;
- форма працівників;
- компостери й квитки;
- трамвайні вагони, що використовувалися в різні роки.
Цікаво, що деякі з вагонів уже мають солідний вік – близько 50 років, але всі вони на ходу й можуть бути використані на маршрутах.
Музей колекційних транспортних засобів
Ще одне приємне місце для фанатів транспортних засобів. Спочатку може здатися, що це звичайні іграшки, але насправді то колекція зменшених копій легкових автомобілів, автобусів, тролейбусів тощо. Власник музею, Олександр Вдовиченко, з радістю розповідає відвідувачам про всі експонати. Ця визначна пам’ятка з’явилась завдяки хобі, яке мав чоловік з молодих років. Він не грався в машинки, а складав ці предмети на спеціальні полички, замовлені батьками.
Тепер таких експонатів приблизно 3,5 тисячі. Серед них є й такі:
- радянська “Чайка”;
- рожевий “Кадилак Ельдорадо” Елвіса Преслі;
- президентські машини;
- моделі авто з відомих фільмів;
- карети швидкої допомоги;
- поліцейські машини;
- трактори;
- пожежні автівки тощо.
Отже, тут можна дізнатись багато цікавого про транспорт.
Музей АвтоМотоВелоФотоТелеРадіо
Цей музей дуже підходить для тих, хто схильний тужити за минулим і любить із ностальгією згадати старі часи. Розглядати експонати можна годинами, вони промовисто свідчать про історію країни й регіону.
Автором ідеї є Олексій Стрембіцький, який ще з 1977 року колекціонує маленькі раритетні предмети. Але тоді експонатів було замало для створення музею. Проте з часом колекція поповнилась новими предметами, зокрема патефонами й грамофонами. Відкрито музей було у 2013 році. Частина експонатів знаходиться вдома, а ще частина – на вулиці, бо на все в тісному приміщенні бракує місця. Вінничани теж поповнюють колекцію, серед активістів є й друзі Олексія, Володимир Суржиков і Олександр Іванов.
В експонатів є обмеження за віком – вони мають бути старші за 1990-ті роки. Ось що можна тут побачити:
- автомобілі;
- мотоцикли;
- фотоапарати;
- телевізори;
- радіоприймачі;
- музичні інструменти.
Для відвідувачів є приємна й несподівана новина: чіпати тут можна все, фотографуватися теж не забороняється.
Відвідування бодай одного з цих місць допоможе дізнатися багато цікавого з історії і набратися вражень на все життя.