30 Листопада 2022

Традиційні страви Вінниччини

Related

Як на Вінниччині організували санаторій в історичному палаці

Немирівський санаторій “Авангард” відомий не тільки як оздоровчий заклад...

Як Феодосій Добжанський став світовим науковцем та радянським зрадником

Феодосій Добжанський є одним з найвідоміших біологів, визнаних у...

Як робот-хірург допомагає вінницьким лікарям

Робот да Вінчі — це інноваційна роботизована хірургічна система,...

Share

Вивчати історію Вінниччини можна не тільки через підручники і відвідування історичних пам’яток, а просто сидячи за столом і смакуючи дивовижні страви Вінниччини. Вінницька кулінарна культура як частина подільської зазнала великого впливу з боку литовської кухні, в якій переважають страви зі свинини. Тож поєднання м’яса з місцевою городиною породило ситні смачні страви, які готують вже не тільки у Вінницькій області, а й далеко за її межами. Далі на ivinnychanyn.

Картопля по-уланівськи

Картопля по-уланівськи — є одним із кулінарних символів регіону. М’яка всередині, хрустка та рум’яна ззовні та полита часниковим соусом. Рецепт був випадково виведений Галафірою Василівною із села Уланів, Хмільницького району, Вінницької області. Проте експеримент вийшов настільки вдалим, що авторку нагородили орденом, а саму картоплю по-уланівськи сьогодні готують у різних закладах України та поза її межами. Страва набрала популярності у ресторанах Канади, США та Ізраїлю. Картоплі за таким рецептом хочуть надати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини Вінницької області і відповідна заявка вже була подана до Міністерства культури в квітні 2021 року.

Бадзьоня

Бадзьоня, ґодзя і салабан — це все назви фірмової вінницької печені з овочами, але кожна варіація має свої особливості. Наприклад для приготування годзі запікають капусту, м’ясо, квасолю і овочі; в бадзьоня замість капусти використовують квашений огірок; а в салабан не кладуть м’ясо. Традиційно страву готують на багатті, щоб вона набула трохи аромату диму. 

Зазвичай бадзьоню готували до поминального обіду, на Різдво, Пасху та інші великі свята, зокрема на вінницькому весіллі вона була головним гарніром. Тому є проста причина: вона смачна і легко готується. Бадзьоню готували і в піст, заміняючи м’ясо грибами. Рецепт вивели ще понад 200 років тому, але й тепер він не втрачає актуальності. Сьогодні ця смачна страва з дивною назвою внесена в перелік елементів нематеріальної культурної спадщини області.

Пивна юшка

Пивна юшка – це фірмова страва вінницьких монахів-капуцинів, історія якої починається ще XVII століття. Капуцини вважали, що найлегше проповідувати, поки людина їсть, тому вони вигадали таку нескладну страву, яку подавали нужденним під час проповіді. За легендою, пивна юшка допомогла вижити багатьом жителям міста під час епідемії чуми, яка поширилась в ті часи. Адже, пізніше з’ясувалось, що пиво має антисептичні властивості, завдяки чому така юшка мала потрійний ефект: рятувала від голоду, зменшувала захворюваність та допомагала доносити Боже Слово.

На сьогодні в одному з вінницьких пабів відновили старовинний рецепт, тому всі бажаючі можуть скуштувати традиційну пивну юшку з м’ясом чи грибами, або спробувати інші її видозміни.

Вінницький борщ

Борщ готують у всій Україні та поза її межами, але скільки регіонів, стільки існує рецептів. Борщ по-вінницьки також має свою особливість, яка полягає у використанні цукрового буряку замість столового, в іншому борщ готується за традиційним українським рецептом. Така хитрість придає страві неповторного кисло-солодкого смаку. Рецепт страви походить з сіл Ямпільського та Могилів-Подільського районів Вінницької області. Такий борщ ще називали “святковим” і готували його в неділю або до приходу гостей. Крім того, страву подавали на поминальні обіди.

Коцюруба

За такою незвичайною назвою ховається смачна страва, для приготування якої поєднують три складові: картоплю, галушки, вишкварки з підчеревини. Одночасно відварюють картоплю з галушками-щипанками ( відщеплюються невеликі шматочки тіста, розміром з ніготь). В глибокій мисці затирають шкварки з часником, додається відварна картопля з галушками, все змішують і в теплому вигляді подають до столу.

Існує версія, що назва страви походить від слова “коцюба”, що означає “кочерга”, яку можливо використовували господині під час приготування коцюруби.

Бігос

Бігос є традиційною стравою польської, литовської, білоруської і української кухні. Хоча найпоширенішою є думка, що бігос має саме польське походження. В Україні страва особливо набрала популярності у Подільських областях, зокрема й у Вінниці. В основу страви входить квашена і свіжа капуста, цибуля, гриби і декілька видів м’яса – свинина, телятина, яловичина.

Етимологія слова має декілька варіантів тлумачення:

  • Перше — це поєднання латинських слів bi – два та gustus – смак, адже страва одночасно поєднує у собі кислий та солодкий присмаки. 
  • Друге — походження від німецького слова Beiguss, що перекладається як «підлива», бо під час приготування страви необхідно постійно підливати воду. 
  • Третє — походження від італійської bigutta, що означає «котел», який частіше за все використовують в приготуванні Бігосу. 

Фляки

Фляки, хляки,ґляґи або рубці — ще одна страва що має польське походження, але набула широкого розповсюдження й серед подільської їжі. Відмінність полягає в тому, що в Польщі фляки є лише першою стравою, а в Україні її можна подавати як на перше у вигляді юшки з кашами, так і на друге в якості вареного тельбуха, приправленим спеціями. 

Є одним з найдавніших рецептів, що бере початок з XII століття і була поширена серед козацької їжі. Назва страви пов’язана зі словом “хляки”, що є найбільшою частиною шлунка жуйних тварин. Для приготування частіше за все використовують яловичі рубці, моркву, спеції (лавровий лист, мускатний горіх, чорний та духмяний перець, сіль), іноді додають цибулю, муку, сало. Страву подають гарячою у глибоких тарілках. 

Бабки з домашньої локшини

Бабкою традиційно називають солодкий пиріг, рецепти якого відрізняються у різних регіонах, а інколи й взагалі не мають схожості. Традиційну запіканку з локшиною готували ще за часів Київської Русі і називали лапшевником.

Вінницький варіант страви готується з домашньої локшини на жовтках, запеченої у домашньому сирі з яйцями. Традиційно сирні бабки подавали на великі застілля, як-от хрестини, родини, весілля. В залежності від вподобання її можна готувати солодкою з родзинками чи маком або солоною. Наприклад, в Калинівському районі бабку готують з сиром та яблуками. За бажанням в приготуванні можна додавати фарш, овочі, спеції, використовувати різні соуси, прикрашати зеленню. 

Тиманівська каша

Тиманівська каша є однією з небагатьох каш, яку полюбляють і діти, і дорослі. Каша має давню історію, яка починається ще з козацьких часів. Страва є вихідцем з села Тиманівки, Тульчинського району, Вінницької області, жителі якого вже понад 300 років готують кашу за особливим рецептом. В приготуванні використовують одразу 16 інгредієнтів, але центром кулінарної експозиції все ж є сало, масло, пшено, квашена капуста, молоко та цибуля. Всі компоненти змішують у глиняному горнятку, яке ставиться в добре прогріту піч. Кашу подають теплою, прикрашеною шкварками або зеленню. 

З 2020 року кашу по-тиманівські внесено до Вінницького обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. В Тиманівці каша входить у ресторанне меню, та часто зустрічається на весільних столах. Каша з квашеної капусти збирає в селі на фестиваль тисячі туристів, які приїжджають аби побачити унікальний процес приготування та, звичайно ж, спробувати її на смак.

.,.,.,.