29 Березня 2024

Історія театру ім. Садовського

Related

Шлях до мрії. Історія вінницького ювеліра

Вже не один десяток років люди знайомі з ювелірними...

Відомі люди Вінниччини, які зачарували серця мільйонів

Місто Вінниця багате на культурну спадщину. Тут, в самому...

Розквіт волонтерства у Вінниці

Вже не один десяток років у Вінниці процвітає так...

Впровадження цифрових технологій в повсякденне життя вінничан

Вже довгий час у місті Вінниця здійснюється поступове вкорінення...

Видатні діячі Вінниччини

Українські землі – це домівка багатьох видатних діячів, які...

Share

Вінницький музично-драматичний театр імені Миколи Садовського став однією з візитних карток Вінницької області. Різноманітний репертуар сприяє культурному розвитку вінничан та гостей міста. На сцені ставлять твори світових класиків та сучасні вистави, завдяки чому кожен може вибрати щось для себе та провести час із користю. Далі на ivinnychanyn.

З чого все почалося

На початку XX століття з приходом до влади Миколи Оводова Вінниця бере курс на активний розвиток міста, який охопив всі сфери діяльності, включаючи культуру. Одним із ініціаторів створення театру стала громадська активістка Тетяна Лентовська-Едвардс, яка згодом очолила керівництво над театральною трупою.

Для будівництва театру було залучено міського архітектора Григорія Артинова. Кошти виділялися місцевою елітою, які не шкодували грошей для власної розваги, тому затримок у будівництві не було і проєкт було завершено за 11 місяців. У 1910 році у місті з’явився перший театр опери та балету у неоренесансному стилі.

Внутрішнє оснащення відповідало європейським стандартам: було проведено опалення, прокладено електропроводку, встановлено світлові ефекти. Планування включало фойє, буфети, вестибюль, каси, окремі гримерні для акторів, костюмерні приміщення і величезний зал на тисячу місць.

З початку роботи театру він не мав стаціонарної трупи, тому вистави ставилися приїжджими акторами. Відвідувати театр могли всі охочі, а ціни на квиток становили від семи копійок до семи карбованців.

1920 року Гнат Юра заснував постійний театр ім. І.Франка, до якого входили Амвросій Бучма, Олексій Ватуля, Володимир Сокирко, Феодосія Барвінська, Юрій Смолич. Але через три роки театр вирушає до Харкова, а звідти переїжджає до Києва.

Незабаром набирається нова група акторів і в 1933 році міський театр під керівництвом Семена Бутовського відкрив перший сезон, протягом якого ставилися опери “Аїда” “Фауст”, “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, “Тихий Дон”, “Піднята цілина”. 

У 1940 році театр стає музично-драматичним. До його репертуару входили “Запорожець за Дунаєм”, “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “У степах України”, “Маруся Богуславка”, “Сватання на Гончарівці”.

Життя театру в умовах Другої світової війни

Під час окупації Вінниці театр не припиняв свою діяльність. Частина акторського складу пішла на фронт, дехто продовжував працювати в театрі. Згодом розповідали, що окупанти з повагою ставилися до акторів та не влаштовували репресії. Репертуар був розширений такими п’єсами: “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Фонтан Бахчисараю”, “Хмара”, “Назар Стодоля”, “Дон Кіхот”, “Кармен”, “Катерина”, “Ріголетто”, “Дай серцю волю”, “Циганка Аза”. Під час визволення міста німецькі війська підпалили центральну частину міста. Постраждав і театр, через що потребував великої реконструкції.

Нова будівля Вінницького театру

Реставрація споруди проводилася протягом 4 років за проєктом Дмитра Чорновола. Фасад прикрасили ліпниною, на сходи спиралися вісім великих колон із трикутним фронтоном. У відновлену будівлю 1948 року переїхав Ізмаїльський музично-драматичний театр, який об’єднався з Вінницьким під керівництвом Федора Верещагіна. А з 1957 року театр було перейменовано на честь Миколи Садовського.

За керівництва Віталія Селезньова у 1993 році були відкриті театральні класи на базі Вінницького музичного училища з розвитку культури серед молоді та поповнення акторського складу молодими майстрами. У жовтні 2004 року театру було надано статус академічного.

Репертуар постійно поновлювався новими виставами. І якщо свою роботу він розпочинав лише з опери та балету, то тепер на сцені з’явилися комедійні та драматичні п’єси, оперети, рок-опери, казки, мюзикли та театралізоване шоу, які сподобаються і дорослим, і дітям.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.