8 Лютого 2023

Рятівник світу родом із Вінниччини: Зельман Ваксман – винахідник антибіотиків

Related

Операція під наглядом саперів: як витягували нерозірвану гранату з тіла українського захисника

Андрій В'ячеславович Верба — військовий хірург, генерал-майор Медичних сил...

Як вінницька художниця перетворює ящики від боєприпасів на витвори мистецтва

Олена Косівська — вінницька художниця з Мурованих Курилівців Вінницької...

Вінницький фотограф знайомить світ з війною в Україні

Костянтин Ревуцький — відомий вінницький фотограф, який у мирний...

До чого приводить схуднення: випадки анорексії у Вінниці

Щорічно до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені Ющенка поступають...

Share

Важко навіть думати, в якому стані було б людство без винаходу антибіотиків. Чума, туберкульоз, холера, тиф і ще безліч назв хвороб, які не зустрічались пересічній людині. Завдяки сильному розвитку медицини, а саме винайдення безлічі ліків, від раніше страшних хвороб, людство, у майбутньому, має тенденцію до довшого і продуктивнішого життя. Далі на ivinnychanyn.

Розкажемо про відомого вченого, біохіміка, дослідника і винахідника, який отримав Нобелівську премію і народився на Вінниччині – Зельман Абрахам Ваксман.

Батьківщина

Народився Зельман Ваксман 2 липня 1888 року в селі Нова Прилука (нині Липовецький район Вінницької області) в єврейській сім’ї. Мати, Фредія, була власницею місцевого магазину, а батько – власником земельної ділянки. 

Зельман відвідував у своєму селі єврейську школу, вивчав як Біблію так і Талмуд. Був дуже здібним учнем. Коли Зельману ще не виповнилося 16 років він влаштувався у школу для малозабезпечених сімей, викладав там російську, єврейську мови, граматику, арифметику та історію. Уже в юному віці в майбутнього науковця було бажання допомогти – при школі для малозабезпечених сімей організував групу серед місцевих хлопчиків для догляду за хворими. 

У 1905 році, коли почалися єврейські погроми, Зельман Ваксман організував місцеву групу самооборони з єврейської молоді, яка безпосередньо вміла користуватись зброєю. Мати Зельмана завжди наполягала на посиленому навчанні сина з репетиторами. Старання матері не були марними – у 1910 році Зельман Ваксман захистив диплом у Одеській гімназії, уже після її смерті.

“Євреї до російського університету вступити не могли. Євреї в Росії жили у постійному гонінні та страху, не маючи жодних сподівань про майбутнє” – згадував видатний Зельман Ваксман.

Відповідно євреї з вищою освітою в Росії не цінувалися.

Переїзд до США

У 1911 році Зельман з допомогою родичів емігрував до США. Деякий час прожив у Філадельфії біля своїх сестер, які були власницями ферми. Під час життя на фермі у Васкмана почав пробуджуватися інтерес до біології.

“Життя на фермі вселило в мене бажання з’ясувати хімічні і біологічні механізми землеробства та основні його принципи” – згадував Зельман Ваксман.

Перебуваючи в США Зельман Ваксман вступив до сільськогосподарського коледжу при Рутгерському інституті і виграв конкурс на державну стипендію. Закінчив академію у 1915 році зі ступенем магістра. При коледжі працював помічником у відділі біології грунту. У тому ж 1915 році Ваксман отримав громадянство США, а у 1918 році став доктором філософії. Зельман Ваксман і далі продовжує дослідження і роботу при Рутгерському інституті.

У 1920 – х роках Ваксман разом із сім’єю приїздили до Вінниччини і безпосередньо в Нову Прилуку. Вражений більшовицьким пануванням Зельман занотував у своєму щоденнику:  

“Важко передати те, що ми побачили впродовж кількох днів. Люди одягнені в лахміття, живуть у напів зруйнованих будинках, їдять мясо тільки один раз на тиждень. Ці жахи закарбувалися у моїй пам’яті як наслідки комуністичного режиму.”

У житті Зельмана Ваксмана починаються великі перетворення та досягнення:

  • 1925 рік – отримав посаду ад’юнкт-професором;
  • 1930 рік – професор мікробіології ґрунту;
  • 1943 рік – професор мікробіології Рутгерського університету;

Шлях до винайдення ліків

Працюючи ще досить молодим професором, Ваксман, помічав, що патогенні мікроби помирають потрапляючи до грунту. Неодноразово обговорював даний феномен з колегами. 

Американська асоціація боротьби з туберкульозом звернулася до Зельмана Ваксмана з проханням дослідити вплив грунту на паличку туберкульозу. Було помічено, що через деякий час після смерті, тіла, які були в грунті втрачали ознаки зараженості, тобто паличка Коха помирала. Вчений припустив що на патогенну бактерію в грунті впливали мікроби – антагоністи.

Для вирішення цього завдання Ваксман прийняв деякі міри:

  • створив наукову групу людей з трьох студентів;
  • група дослідників внесла до грунту хвороботворні бактерії;
  • виділили з ґрунту бактерії, які активно діють проти збудника;
  • розмножити їх під контролем в лабораторії;
  • виділити з бактерій хімічні сполуки, які виділили вони для боротьби з патогенами;
  • подіяти цими сполуками на хворих тварин або людей.

Була велика проблема – для досліджень та експериментів були потрібні гроші. Ваксман спочатку звернувся до Комітету медичних досліджень у Вашингтоні, але йому було відмовлено, через те що була війна, а його дослідження повинні тривати роками і не давали б швидкого ефекту одразу.

Наступна спроба – звернення до Фонду Співдружності Націй, який виділив потрібні кошти.

Розробка

Почалися дослідження. У 1940 році група дослідників – ентузіастів дослідила понад 10 тисяч видів бактерій в пошуках тих, які вбивають погані мікроби.Того ж року вчені виявили речовину червоного кольору, яка вбивала потрібні бактерії, але дана речовина була надто токсична для організму хворого. 

Пізніше, 19 жовтня 1943 року з штаму бактерій Streptomyces griseus дослідниками було виділено стрептоміцин. Неодноразові випробування показали ефективність нового препарату при боротьбі із збудниками чуми, бруцельозу, кишкових інфекцій. На початку 1944 року активну дію препарат показав і проти збудника туберкульозу.

Після винайдення препарату відбулось його тестування на морських свинках.  На людях перше вдале випробування відбулось 12 травня 1945 року. 

Саме Зельман Ваксман вперше назвав препарати проти бактеріальних збудників хвороб – антибіотиками.

З 1946 року після кілька місячного дослідження препарат швидко розійшовся по світу. Даний засіб був першим препаратом, який був ефективний проти туберкульозу – невиліковної, в ті часи, хвороби.  Інші бактерії, стійкі до пеніциліну, також гинули під час дії препарату.

Нові антибіотики

Зельман Ваксман та його команда загалом винайшли антибіотики: стрептоміцин, клавазин, неоміцин, гризеїн, фразидин, кандидин і ще понад 70 природних речовин з антимікробною дією.

Відкриваючи нові антибіотики, Ваксман на отримані від патентування кошти, відкриває власний інститут мікробіології. 

Близько 40 років комбінація пеніциліну і стрептоміцину лікувала хворих на пневмонію. 

Нагороди, звання та премії

Відомий рятівник хворих на туберкульоз та інші важкі бактеріальні хвороби, виходець з Вінниччини:

  • президент Американського товариства мікробіологів;
  • член Національної асоціації дослідників;
  • член Асоціації американських бактеріологів;
  • член Американської наукової спілки ґрунтознавців;
  • член Американської хімічної асоціації та Асоціації експериментальної біології і медицини;
  • почесний член у наукових товариствах США, Швеції, Франції, Індії, Німеччини, Ізраїлі, Бразилії.
  • роботи вченого відмічені нагородами у Данії, США, Нідерландах, Ізраїлі, Японії, Туреччині, Іспанії.

Нагороджений:

  • французьким Командорським орденом почесного легіону;
  • японською зіркою Сходу Сонця;
  • Командорським орденом Південного Хреста Бразилії;
  • Великим Хрестом Охорони здоров’я Іспанії;
  • Призом Ласкера;
  • Призом американської академії мистецтва і науки;
  • Медаллю Еміля Христіана Хансена;
  • Медаллю Сільськогосподарського товариства Нью-Джерсі
  • Почесною медаллю національної асоціації туберкульозу США;
  • Медаллю Левенгука;
  • Зельман Ваксман увійшов у 100 найбільших благодійників світу.

Найзнаменитішою відзнакою – Нобелівською премією, Зельман Ваксман, був нагороджений за досягнення у фізіології та медицині у 1952 році. Хоча Зельман не був ні лікарем ні фізіологом.

Помер Абрахам Зельман Ваксман 16 серпня 1973 року в місті Хайєнсіті штат Массачусетс. Повідомляє нам 5.ua/suspilstvo/

У рідному селі вченого стоїть меморіал на його честь. Під час відкриття меморіалу до села Нова Прилука завітав син і внук видатного вченого.

Якби не винахід Зельмана Ваксмана, вихідця з Вінниччини, можливо історія мала б інший розвиток, адже Ваксман своїм винаходом врятував велику частину населення світу.

.,.,.,.