Микола Іванович Пирогов — відомий вчений, хірург та анатом, чиї досягнення важко переоцінити. Він зробив великий внесок у розвиток світової медицини, започаткувавши низку хірургічних прийомів, що сприяли більш ефективній медичній допомозі та розвитку військової хірургії. Далі на ivinnychanyn.
Микола Іванович започаткував і успішно використовував у роботі передопераційну та операційну анестезію з застосуванням ефірного наркозу. Запровадив медичне сортування в умовах війни, яке полягало у ретельному огляді хворих, в результаті якого важкопоранених оперували на місці у польових умовах, а солдатів з незначними ушкодженнями відсилали в тил для стаціонарного лікування. Така практика залишається актуальною і по сьогоднішній день. До речі, використанню гіпсових пов’язок ми теж зобов’язані Пирогову, а його атлас «Топографічна анатомія, ілюстрована розтинами» й досі слугує довідником для лікарів.
Життя М.І. Пирогова у Вінниці
М.І. Пирогов прославився у всьому світі й в Україні на його честь називають вулиці, проспекти, університети, лікарні, встановлюють пам’ятник, монументи та меморіальні дошки. Зокрема у Вінниці розташовуються Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова, встановлені чотири пам’ятники. Одна з центральних вулиць названа іменем хірурга і являється найдовшою вулицею міста, яка починається сквером Пирогова, а закінчується Національним музеєм-садибою.
Микола Іванович придбав садибу «Вишня» у 1859 році, де жив і працював впродовж 20 років. На території він побудував цегляний будинок, аптеку та звів парк з власноруч висадженими лікарськими та екзотичними рослинами. В цьому будинку Пирогов провів останні роки свого життя, ненадовго виїжджаючи лише за кордон працювати польовим хірургом від товариства Червоного Хреста під час пруссько-французької війни. Його звичайний день розпочинався чашкою чаю та прогулянкою парком після чого займався лікарською діяльністю, чим і заробляв на життя. Проте двічі на тиждень влаштовував безплатні приймальні дні для бідняків. Мав звичку після операцій ховати руки в кишені, аби йому не намагались заплатити.
23 листопада 1881 року Микола Іванович помер, завіщавши поховати його на території садиби. Тіло вченого було забальзамовано за ініціативою його дружини лікарем Д. Виводцевим. Для збереження тіла вдова Олександра збудувала склеп, над яким у 1885 році звели церкву, освячену на честь св. Миколи Чудотворця.
Національний музей-садиба ім. М.І. Пирогова
У 1920-х роках головний лікар Вінницької обласної клінічної лікарні Микола Болярський озвучив ідею створення музею на місці садиби та збереження тіла хірурга, яку було втілено в 1947 році. Надалі музей вдосконалювали та доповнювали викупленими особистими речами та рукописними працями. Також було збудовано лабораторію, в якій з 1994 року ребальзамують тіло Пирогова.
На сьогодні музейний комплекс складається з:
- цегляного будинку родини Пирогова;
- музею-аптеки;
- меморіального парку;
- церкви-некрополя зі скляним саркофагом.
Головна експозиція складається з десяти зал, які у хронологічній послідовності описують життя й діяльності М. І. Пирогова.
В аптеці реконструювали приймальню та операційну, зробивши максимально наближеними до часів їх функціонування: фігури-копії працівників, підручники з медицини, рецепти, скляний посуд із ліками, травами, інший інвентар, що використовувався хірургом.
Музей садиба наочно демонструє значення діяльності Пирогова, зображаючи, як його самовідданість праці перетворила хірургію на науку, наділивши лікарів новими методиками оперативного втручання.
