Назви вулиць Вінниці супроводжують кожного жителя та гостя міста. Подекуди не знайома назва або прізвище людини, на честь якої названа вулиця, перекручується та звучить по іншому, чим заплутує остаточно. У нашому місті 2016 року частину вулиць було перейменовано, адже старі назви втратили актуальність. Після затвердження зміни назв вулиць з радянських діячів на місцевих, вулиці змінили свої звичні назви. В статті ми розглянемо вулиці, що названі на честь відомих вінничан. Далі на ivinnychanyn.
Князі Коріатовичі
Вулиця Князів Коріатовичів починається від перехрестя вулиць Зодчих (район Поділля) та Родіона Скалецького. Закінчується перед Центральним мостом, який перетинає річку Південний Буг.
Князі Коріатовичі, а саме Юрій, Олександр, Борис, Констянтин і Федір, які були племінниками князя Ольгерда, мали у власності Закарпаття та Поділля. Дійшовши висновку, що Поділля нещадно потерпає від нападів татар, заснували декілька фортець, що тоді були прикордонними, однією з форець була Вінниця. Почалось заснування оборонних фортець після 1326 року. Князі Коріатовичі вважаються першими засновниками Вінниці адже збудували замок на сучасній горі Замкова, що знаходиться в районі Старе місто.
Князі Грохольські
Вулиця Грохольських знаходиться в районі Корея. Починається від перехрестя з вулицею Пугачова та закінчується виходом до П’ятничанського парку.
Названа на честь польського шляхетного роду з якого походило чимало громадсько-політичних діячів, що відзначились на Поділлі з XVII-XX століття. Зокрема, найвідомішими діячами з даного роду були:
- Міхал Грохольський (1705-1768 рр.) забудовник обороного замку на П’ятничанах та земський суддя Брацлавського воєводства;
- Тадеуш Грохольський (1839-1913 рр.) – громадський діяч Вінниці та Вінницького повіту;
- Здзіслав Грохольський (1881-1968 рр.) – відомий громадський діяч Вінниччини.
Михайло Коцюбинський
Проспект імені Михайла Коцюбинського бере початок від залізничного вокзалу і закінчується на перехресті вулиць Київська, Брацлавська та проспект Коцюбинського.
Михайло Коцюбинський народився у Вінниці у 1864 році, але сім’я не довго проживає у місті. Через декілька років після народження майбутнього письменника та громадського діяча родина переїхала жити в місто Бар. З 1881 року Михайло Коцюбинський повертається у Вінницю. Сім’я знаходиться в скрутному становиці. Михайло став народним учителем та репетитором у Вінницькому реальному училищі. Мав активну громадську позицію та пропагував революційні ідеї за що були в його будинку неодноразові обшуки. У 1891 році покидає Вінницю. Коцюбинський створив чимало прозових відомих творів з яких “Тіні забутих предків”, друкував і видавав газети.
Микола Іванович Пирогов
Вулиця Миколи Івановича Пирогова бере початок від перехрестя площі Гагаріна та вулиці Миколи Гоголя. Закінчується на перехресті з другим провулком Корольова колишнє село Пирогово).
Видатний хірург, анатом та педагог, засновник військово-польової хірургії, перший, хто започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, доктор медицини, професор, таємний радник.
Микола Пирогов за своє життя завжди намагався покращити свою роботу: від хірургії до педагогіки. Провівши більше 10 000 операцій під власновинайденою анестезією, удосконалював хірургію та нові методи. Після призначення Пирогова опікуном навчальних округів Одеси та Києва, удосконалював методи та прийоми навчання. На жаль, через свою тверду громадянську позицію, часто попадає у немилість до влади.
Микола Іванович проживав у Вінниці з 1861 по 1881 роки у маєтку “Вишня”, який сам збудував. Далі продовжує лікарську роботу, двічі на тиждень приймав бідняків безкоштовно.
Микола Оводов
Вулиця Миколи Оводова починається та закінчується берегами річки Південний Буг. Початок вулиці з парку Кумбарі, а закінчується – на мосту, який веде до Старого міста.
Микола Васильович Оводов був на посаді міського голови Вінниці з 30 березня 1899 року до початку 1917 року. За освітою Микола Оводов був лікарем. Спочатку призначений лікарем місцевого реального училища потім консультантом з хірургічних хвороб при Вінницькій окружній психіатричній лікарні. За активну трудову та громадську діяльність був обраний міським головою Вінниці та неодноразово переобирався. За часи головування Миколи Оводова відзначається період значного розквіту та розбудови Вінниці за керівництва великого архітектора Григорія Артинова.
Григорій Артинов
Вулиця Григорія Артинова починається від перехрестя вулицею Магістрацькою. Закінчується – на перехресті з вулицею Театральна.
Григорій Артинов – великий архітектор, що проживав у Вінниці наприкінці 1899 року та був творцем так званого “обличчя Вінниці”. Спроектував будинки та споруди у місті, 30 з яких, збереглись до сьогоднішнього часу. Точне число створених Артиновим будинків до сьогодні не відоме.
Розглянемо споруди та будинки, що були створені талановитим архітектором:
- 1900 рік Жіноча гімназія (сучасна школа №2);
- 1903 нова синагога;
- так звані “будинки прибуткового типу” (двох-, трьохповерхові споруди з можливістю для торгівлі на першому поверсі);
- 1902-1907 рр. збудована міська бібліотека;
- Церква Вознесіння Христова (храм на Хмельницькому шосе, 5) – 1910 р.;
- Міський театр – 1910 р.;
- Шість будинків на сучасній вул. Соборна – 1910 р;
- У 1911 році збудовано Будинок міської думи (на даний момент Торгово промислова палата);
- Брав активну участь у проектуванні міської водогінної мережі;
- 1912 р. за його проектом збудована Водонапірна вежа (один із символів Вінниці);
- 1913 р. займається проектуванням та будівництвом трамвайної системи і електростанції;
- 1912 р. проектує готель Савой.
Великий архітектор Вінниці залишив пам’ятники та згадку про себе на довгі роки в серцях вінничан.
Володимир Винниченко
Вулиця імені Володимира Винниченка починається від перехрестя з вулицею Стрілецька та закінчується на перехресті з вулицею імені Бевза.
Український політичний та громадський діяч, драматург, художник та прозаїк. Автор усіх декларацій та універсалів УНР, перший голова Директорії УНР (1918 -1919 рр.).
Уряд Директорії УНР разом з очільником Володимиром Винниченком переїхав до Вінниці у 1918 році. У 1919 Вінницю проголошують Тимчасовою Столицею Директорії УНР. Базуються вони у готелі “Савой”. Саме у Вінниці Володимир Винниченко, який був очільником Директорії, зрікається своєї посади на користь Симона Петлюри.
Симон Петлюра
Вулиця Симона Петлюри починається від перехрестя з вулицею Єрусалимівка, пересікає вулицю Магістрадську. Закінчується тупиком біля Вінницького коледжу культури та мистецтв.
Видатний український політичний та громадський діяч, публіцист, літературний та театральний критик, лідер національно визвольного руху України Симон Петлюра проживав і працював у Вінниці. У маєтку, що знаходиться на вулиці Симона Петлюри 15 (будинок збудований Борухом Львовичем) у лютому-березні 1919 році знаходиться Міністерство Пошт і Телеграфів УНР. В той час Вінниця була тимчасовою столицею УНР. Саме там з 1919 року працював Симон Петлюра будучи на той час Головним Отаманом Військ і Флоту УНР у Військово-похідній канцелярії. Біля будинку 14 жовтня 2017 року відкрили перший повноцінний пам’ятник Симону Петлюрі.
Звичайно, це далеко не усі вулиці, про які ми хочемо розповісти. Наша оповідь тільки починається, адже вулиць, які названі у честь видатних вінничан у місті більше сотні. Ми продовжимо висвітлення основних та головних подій в житті кожного діяча, який тим чи іншим чином відзначився в історії міста Вінниці.
