Футбол – найпопулярніша гра у світі. Чверть мільярда чоловіків та жінок грають у цю гру. Безліч фанатів футболу і спортивних клубів існує у світі. Вінниця також любить футбол.
Я Вінничанин розповість, яка ж історія зародження футболу на Вінниччині.
Початок спортивної Вінниччини
З розвитком Вінниці початку ХХ століття до міста почали приїжджати заможні та освічені люди з Європи. Вони привозити з собою культурну та спортивну спадщину розвинутих країн. Сюди ж відносимо спортивні захоплення, зокрема і футбол.
Перші спортивні групи почали формуватися в навчальних закладах у формі спортивно-патріотичних скаутських груп.
Перші спортивні гуртки з’явилися на Вінниччині у 1911 році. Зокрема в містах: Вінниця, Тульчин, Ямпіль, та у паровозних депо Жмеринки і Козятина. Чіткої спеціалізації гуртків не було. У них об’єднувались любителі футболу, волейболу, боротьби, легкої та важкої атлетики.
Зокрема у Жмеринському гуртку займалися:
- перший воротар футбольної команди М.Ф.Леонов;
- перший голова райради “Локомотив” Т.П.Голяківський;
- всебічно розвинений спортсмен Г.С. Ступницький.
Футбол у Вінниці
Згодом за ініціативи братів Тубкаєвих на базі гуртка було створено першу Вінницьку футбольну команду.
Влітку 1911 року Борис Адаріді (син начальника штабу армійського корпусу) привіз з Петербургу шкіряного м’яча. М’ячем почали грати учні Вінницького реального училища на пустирі, навпроти Кумбар.
Правил гри ніхто не знав. Спочатку, поділившись на дві команди, намагалися провести мяч між двома кашкетами, які грали роль воріт. Розмітки не було.
Уже на осінь 1912 року Вінниця мала дві команди: “Сокіл” і “Стелла”. Гравцями команд були учні з реального училища. У команді “Стелла” грали переважно поляки. А у команді “Сокіл” учасниками були росіяни та українці.
Паралельно до Вінницьких, футбольні команди також створювали у Козятині, Гнівані, Тульчині, Браїлові та Брацлаві.
Уже станом на 1913 рік свої футбольні команди були у комерційному училищі, чоловічій гімназії і на пивоварному заводі Фучика.
Місце для гри
Перше футбольне поле мало розміри 80*50 м. Потім на Старому місті знайшли поле більших розмірів і назвали його Цариним.
З метою проведення змагань між містами формувалася збірна.
Навесні 1913 року відбулася перша зустріч Вінницької команди із збірною Жмеринки. Зустріч закінчилась з рахунком 1:1. Через рік команди знову зустрілися і рахунок був 2:0 на користь Жмеринки.
Після поразки Вінницькі футболісти почали більше уваги приділяти тактиці та фізичній підготовці. І в третій зустрічі вінницька команда отримала перемогу з рахунком 3:2.
Війна і спорт
Після початку Першої світової війни Вінниця втратила безліч своїх спортсменів, які пішли добровольцями на фронт. Багато спортсменів вступили до вищих навчальних закладів, інші пішли у військові училища.
У 1915 році міжміські зустрічі майже не проводили. А змагання між міськими командами відбувалися. В газеті “Юго-Западный” край опубліковано замітку про гру між командами реального і комерційного училищ. Стаття констатувала погану технічну підготовку суперників. Згодом команди розпалися.
У 1916 році в місті була лише одна команда. Ініціатором її створення був учень реального училища С. Єрофєєв. Вона складалася з підлітків 14-16 років і отримала назву “Оріон”.
Навесні 1917 року відбувся матч “Оріону” і команди 15-го запасного полку. Змагання проводили на полі, де знаходиться насіннєвий завод. Перемога була на боці “Оріону”, рахунок 1:0.
Влітку 1917 року відбувся матч між військовополоненими з Жмеринки і військовими 15-го полку.
Пізніше, важкі повоєнні роки не дозволяли містянам грати у футбол. Тільки невеликі дитячі групи грали на пустирях.
Відновився футбол уже у 1920 році створенням футбольної команди Подільського Всеобучу. (Інформацію взято з книги Я.Л. Кулик “Вінниччина спортивна”)
Ми ознайомили вас з історією зародження футболу на території Вінниччини. А про подальший розвиток і досягнення вінницького футболу буде повідано далі.
