Сьогодні музику «Щедрика», майстерно виписану вправною рукою геніального українського Майстра, знає весь світ. Цей шедевр надихнув нові покоління талановитих композиторів, кінематографістів, співаків, інструменталістів, джазменів, реперів, навіть комп’ютерщиків-технарів і спортсменів на створення розмаїтих версій та імпровізацій, що розквітчали яскравими барвами й розвинули до великих композицій нашу хорову акапельну мініатюру. Далі на ivinnychanyn.
Більшість із світового людського загалу часто й не знає ні імені автора шедевру, ні країни його походження та ніколи не чула про його стражденну долю.
Безумовно твором-візитівкою Леонтовича залишається «Щедрик». Народне першоджерело хору належить до найстаріших зразків українського фольклору. У щедрівці оспівується радість праці, висловлюються побажання добробуту, родинного щастя.
Мелодію твору становить однотактовий – на чотири звуки – мотив в обсязі малої терції, на розробці якого побудований увесь хор. Тут блискуче застосований класичний поліфонічний прийом остинато.
Заспівує «Щедрика» сопрано соло, потім в експонування мотиву вливається вся група. Над його сталим звучанням спершу альти, а згодом тенори ведуть спадаючі голоси, забарвлені у своєрідний гармонічний колорит. Чим далі, тим густіше монотему оточують нові виразові лінії, кожна з яких покликана змалювати окрему деталь образу.
Усе разом – то є витончена, вигадлива за візерунком, невимовно красива звукова мережка, ніби виткана поетичною рукою народного майстра.
Особливість музичного руху у творі – від ніжних, прозорих початкових тактів через поступове звукове наростання й емоційне наснаження до кульмінації (20 – 24 такти) і знову загальне спадання.
Таким чином, увесь «Щедрик» – єдина, струнка щодо архітектоніки емоційна хвиля. Вражає тонке чуття автором цілісної мистецької форми, як вияву глибокого задуму. Важко назвати в українській хоровій літературі інший твір, у якому б з такою силою сполучалися змістовність, художність і майстерність.
Витоки
В часи праукраїнської архаїки в народній творчості формуються слова та мелодія «Щедрика». В основі – лаконічність, простота мови, весняний образ. В дії обряд віншування господаря та заговорювання хати на добро. Наспів передавався як усна народна творчість. Особливо популярний «Щедрик» був на Правобережжі, зокрема Поділлі та Волині.
- 1901 – 1902 рр. – створена перша редакція обробки «Щедрика» Леонтовичем
- 1906 – 1908 рр.– створена друга редакція обробки
- 1914 р. – створена третя редакція обробки
- 1916 р. – створена четверта редакція обробки
- 1919 р. – створена п’ята редакція обробки
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
Презентація Щедрика
7 січня 1917 (25 грудня 1916 року за старим стилем) – вперше «Щедрика» виконав хор Київського університету під орудою Кошиця в стінах рідного Київського університету ім. Святого Володимира (нині Університет ім. Т.Шевченка). Леонтович на той час працював у Києві. Виконання твору принесло великий успіх в музичних колах і серед широкої публіки
Міграція Щедрика
11 травня 1919 року – європейська прем’єра “Щедрика” у Празі (Narodni divadlo) у виконанні Української Республіканської Капели Олександра Кошиця
Шлях Щедрика
5 жовтня 1922 – «Щедрик» був вперше виконаний на концерті в Карнегі Холі (Carnegie Hall)в Нью-Йорку хором Олександра Кошиця.
Тиражування Щедрика
У 1922 році в США було зроблено перший аудіозапис “Щедрика” у виконанні хору Олександра Кошиця.
1936 – американець українського походження Петро (Пітер) Вільховський, який працював для радіо NBC, переклав «Щедрика».
Тріумф
У 1955 році Щедрика вже можна було почути в різдвяному випуску CBS.
CBS – американська телерадіомережа. Мережа з’явилася 1928 року після того, як Вільям Пейлі придбав 16 радіостанцій. Під його керівництвом компанія стала однією з найбільших радіомереж в США, а згодом — однією з трьох найбільших телевізійних мереж США.
Щедрик та поп-культура
1990 рік – на екрани виходить рекордна за прокатними зборами американська різдвяна комедія Кріса Коламбуса за участю юного Маколея Калкіна «Один удома». Далі ще чотири сиквели. Таким чином, у 90-х роках минулого століття український «Щедрик» піднявся на найвищу хвилю культурного побутування.
В 2018 році в рамках проекту Леонтович Арт-квартал, який реалізувався за підтримки Уряду та Мінкульту, в Тульчині відбулося урочисте відкриття пам’ятника “Щедрик”. Участь в акції взяв прем’єр-міністр Володимир Гройсман.