Кожне місто має свою історію, свої “антикварні” місця, які можуть нас перенести на два, три, а то й більше століть назад. Це пам’ятки, що наповнені урочистим та динамічним стилем бароко чи “взірцевим” класицизмом; дивовижними та величними подіями, які вплинули безпосередньо на наше теперішнє.
Вінниця – не виняток, місто має безліч цікавих монументів, пам’ятних місць, цінних меморіалів, пише сайт ivinnychanyn.com. Найважливіші з них подано в цій статті, саме вони просочені величним колоритом.
Національний музей-садиба М. І. Пирогова
Двадцять років тому на території музею жив усім відомий вчений, лікар, попечитель та анатом Пирогов Микола Іванович, саме він є засновником військово-польової хірургії. У 1861 році лікар звільнився з посади опікуна Київського навчального округу та розмістився в садибі Вишня. Це місце стало осередком його активної професійної діяльності та останніх років життя. У 1881 році Микола Іванович помер через рак, тому лікар Виводцев забальзамував його тіло. Дружина вченого Олена Антонівна одразу купила спеціальну ділянку для склепу, проте будівельні роботи велися довго через те, що була зима. Національний музей ж був відкритий 9 вересня 1947 року, тому в наш час садиба є одним із найцінніших об’єктів культурної спадщини України.
Територія музею заворожує своєю красою та величчю, до того ж, тут є комплекс об’єктів, які і спорудив Микола Іванович. До прикладу, будинок, де жив хірург, у ньому є все, щоб більше дізнатися про діяльність та буття геніального вченого. Тут розташована і аптека Миколи Пирогова, де багато ліків давали безкоштовно. Вона має інтер’єр операційної та приймальні. Також можна побачити церкву-некрополь, де лежить його забальзамоване тіло, і парк, в якому досі живі і неушкоджені дерева, посаджені педагогом.
Єврейський квартал – Єрусалимка
Єрусалимка – це невеличкий квартал єврейських ремісників у центрі Вінниці, що сформований ще в кінці 18 століття. Вуличка має старі пишні будівлі, що нагадують стиль бароко, їх небагато, але це не заважає зануритися в історію далекого минулого одразу, як проходиш повз них. Дуже давно це було ремісниче передмістя, тут жили бідні євреї та багато працювали. Невдовзі побудували новий квартал, який і назвали “Єрусалимка”. Конкретного плану “як зводити вінницькі штетли?” не було, тому район виявився схожим на подільське містечко – хаотичний порядок і без будь-якої симетрії чи гармонійних пропорцій. Зараз поблизу цих будинків знаходиться вже не працюючий кінотеатр “Росія”, а для зйомок фільму “Єврейське щастя” обрали саме Вінницю, адже “Єрусалимка” в минулому – рідне місто Натана Альтмана, який входив до знімальної групи.
Водонапірна вежа
Мабуть, кожен, хто приїжджав у Вінницю, знає про 106-річну водонапірну вежу, яка зараз виглядає точнісінько так, як і в 1911 році. Ті самі мінімальні прикраси, такі ж вузенькі вікна, бійниці та сила цегляних стін. Середньовічна красуня давно стала цілим музейним об’єктом, в якому розташовані експонати на честь пам’яті воїнів. Раніше ж за проєктом архітектора Григорія Артинова – це була звичайна башта заввишки 28 метрів, що забезпечувала 1300-метровий міський водогін. Потім вінницька вежа втілювала роль пожежної каланчі, а ближче до 1945 року стала спорудою спостережного пункту. Особливістю будови є 4 годинники, які щоденно відбивають час на всю Європейську площу. Революційним моментом для вінницької водонапірної вежі став 1985 рік, коли башта стала об’єктом Обласного краєзнавчого музею. Як вже зазначалося, зараз у ній розміщено певну частину експозиції Меморіалу революційної і бойової слави. Згодом, а саме в 1993 році, у вежі з’явилися нові експонати на честь пам’яті героїв у Афганістані. Там можна побачити їхні фотографії, листівки, особисті речі та предмети озброєння.
Ставка Гітлера “Вервольф”
У селищі Стрижавка, що неподалік від Вінниці, розташований загадковий “Вервольф” Гітлера. Це неймовірно цікава історична пам’ятка часів Другої світової війни, що вміщувала в собі цілий комплекс споруд та військових об’єктів. Це були і бункери, і будинки, басейни, казино, а також столова і телефонна станція.
Товщина бетонного будинку сягала декількох метрів, а висота – більше трьох поверхів. На території було розташовано багато польових гармат, кулеметних гнізд та спостережних постів, які зараз вщент зруйновано. Незважаючи на це, укріплення залишається однією з найцікавіших споруд Вінницької області, що досліджується і досі. Відомо також, що самі поля охоронялися сторожовими озброєними загонами. На вигоні був розташований аеродром для літаків зв’язку, завдяки ньому був можливий контакт між Берліном та Вінницею. На центральній території було розміщено будинок Адольфа Гітлера та бомбосховище, звісно, й усі інші споруди.
“Вінницькі Мури”
“Вінницькі Мури” існують ще з 17 початку століття, але якщо спочатку це був лише єзуїтський комплекс, то зараз це й будинки колишнього домініканського монастиря. Саме Мури є очевидцями запеклих боїв, кардинальних переворотів та жорстоких війн.
І незважаючи на те, що споруди зазнали величезних руйнацій та реконструкцій, цей район у Вінниці залишається найдивовижнішим та найзагадковішим для туристів. Адже водночас “Вінницькі Мури” відіграють роль краєзнавчого музею, в якому можна більше дізнатися про кожне зі споруджень: монастирі, костели, колегіуми, тогочасні гуртожитки, навколишні фортеці та інші мури. Хоч стіни, що захищали місцевість, вже давно знищені, тим не менш, на околицях культурного пункту про їх історію багато можуть розповісти екскурсоводи.
Обласний краєзнавчий музей
Частиною історичного об’єкту “Вінницькі Мури” є обласний краєзнавчи й музей, який варто виділити окремо. Це те місце, де розмаїття експонатів просто неймовірне, адже їх кількість становить понад 200 тисяч.
У музеї репрезентовано скелет мамонта, безліч нумізматичних екземплярів, різноманітні вироби господарства, виняткові та рідкісні речі, які використовували скіфи та сармати, прикраси, мотанки, живопис. Музей справді є найвідомішим в області, тож якщо ви обираєте, яке “антикварне” місце відвідати у Вінниці, без вагань загляньте в історико-архітектурний комплекс.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Спасо-Преображенський собор – це вишукана архітектура 18 століття, проєкт Паоло Фонтана, що спочатку був звичайним католицьким костелом. Невдовзі святиня потерпіла руйнацію через радянську владу, тому декілька разів була закрита.
У кінці 20 століття собор став належати православній церкві, тому зараз на основі розкішної архітектурної пам’ятки діє дитяча недільна школа, театральна студія “Лампадка” та помпезна бібліотека. Також тут проходять регулярні заняття з хорового співу. Спасо-Преображенський собор – доволі динамічний та контрастний вид споруд, він унікальний своїм багатим фасадом із трикупольною системою та келіями, чим і зачаровує приїжджих.
У Вінниці, звісно, є ще багато видатних пам’яток культури, проте відвідавши саме ці, ви по-справжньому розкриєте для себе історію прекрасного міста. Дізнаєтесь більше про його могутність, мудрість та велич, приємну загадковість та вражаючу стійкість.