У вінницькому спорті час від часу повторюється одна й та сама сумна історія. Клуб, відомий і з багатою історією, раптом стає нікому не потрібним і припиняє своє існування через брак фінансування. Але потім ситуація змінюється на краще завдяки небайждужим людям. Таке було з ФК “Нива”, а нещодавно повторилося з БК “Вінницькі зубри”, пише сайт ivinnychanyn.com.
Драматична історія з приємним продовженням
Колись це була досить потужна і амбітна команда, що грала у Вищий лізі України доволі непогано. До Суперліги кілька разів залишався лише крок, але його не вдавалося зробити. Навіть виборовши право грати серед найкращих баскетбольних колективів, “зубри” ставали заручниками фінансової кризи і були змушені відмовитись від цього привілею, бо банально не було грошей.
У 2012 році з тієї ж самої причини клуб зовсім припинив існування. Точніше, команда залишилась, але перетворилася з професійної в аматорську, граючи лише в неважливих змаганнях, здебільшого в обласних і міських.
Та все ж у цієї драматичної історії сталася несподівано приємна розв’язка. “Вінницькі зубри” відновили свій професійний статус у 2017 році. Тоді вони були відправлені в Першу лігу українського чемпіонату, бо такі правила – потрібно доводити свій рівень у грі, поступово пробиваючись догори.
Про те, що і чому сталося, а також про плани на майбутнє розповідали тренер команди Микола Здирка та Олександр Аносов, керівник Вінницької баскетбольної СДЮСШОР, в інтерв’ю виданню 20minut. Ось головні тези тої розмови.
Як сталося відродження
Фінансування відновилося завдяки Вінницькій міській раді і місцевому спорткомітету. Однак керівники баскетбольного клубу, щоб не сидіти на шиї, одразу стали шукати спонсорів. Домашні ігри було вирішено проводити на території Вінницького медуніверситету.
Одразу ж була поставлена задача пробитися до Вищої ліги. Утім, багато що залежало від подальшої ситуації з фінансами. Усе ж подальша історія показала, що ці плани були більш ніж реальними. Зокрема, в сезоне 2022/23 “зубри” вже грали у Вищій лізі й посіли там третє місце. Та до цього ще було потрібно пройти довгий шлях.
З 2012 по 2017 рр. колишні “зубри” грали в турнірах міста і меморіалах Белобородова. І майже в усіх перемагали, за винятком одного випадку, коли пропустили на перше місце одеську команду, яка таким складом грала в Суперлізі. Традиції і командний дух зберігалися.
Та щодо якості гри й особливостей складу 5-річна перерва не могла не датися в знаки. Заявити сильний склад у 2017 році було неможливо. Переважну більшість гравців сформували студенти, але один баскетболіст, Денис Яцик, усе ж мав досвід виступів у чемпіонатах країни. Ну а решта – це здебільшого вихованці міської СДЮСШОР з баскетболу, які вже грали в чемпіонаті міста в складі своїх навчальних закладів.
Відновлення баскетбольних традицій
Час відновлення баскетбольних традицій у Вінниці все ж настав. І “зубри” відіграли в цьому провідну роль. На всеукраїнській арені вони показали себе досить гідно. Також не можна не відзначити те, що Вінниця подарувала Україні низку талановитих гравців, які потім знайшли своє місце у складі професійних клубів різних областей. Це, зокрема, Августін Казанчук, що пограв не лише у Вищій лізі, але й у Суперлізі.
Щоб грати і далі було кому, не обійтися без баскетбольної школи для дітей. У СДЮСШОР на Пирогова 4 приймають усіх охочих. Навантаження там величезні, і хтось їх витримує, а хтось відсіюється. Директор школи Олександр Аносов зазначає, що це нормальний процес. Також він говорить, що в спортшколі розвиваються різновиди баскетболу “три на три” і “стрітбол”. У першому випадку гра йде на одне кільце. А другий варіант – це суто вуличний баскетбол, що грається просто неба, але на спеціальному сучасному покритті. У міські змагання з усіх цих видів спорту приймаються всі команди без винятків.
Тож ця історія показала, що шанси на виживання у “зубрів” є. І ситуація з баскетболістами символічна, бо чимось нагадує те, що відбувається з червонокнижними тваринами, на честь яких названо клуб.