16 Серпня 2022

Олімпійські призери з Вінниччини

Related

Вулиці Вінниці, що названі в честь відомих жителів міста

Назви вулиць Вінниці супроводжують кожного жителя та гостя міста....

Спортивні досягнення вінничан за період війни

Попри війну вінницькі спортсмени продовжують здобувати перемоги на спортивній...

Олімпійські призери з Вінниччини

Вінниця одна з небагатьох областей, що може пишатись великою...

Таємниці вінницьких катакомб

Вінницькі катакомби являють собою систему підземних ходів, що колись...

Найкращі дитячі майданчики Вінниці

Дитячі майданчики — це особливе місце де діти можуть...

Share

Вінниця одна з небагатьох областей, що може пишатись великою кількістю спортсменів. Цьому сприяє розвиток місцевої спортивної культури шляхом будування спортивних майданчиків та стадіонів, відкриття спортивних клубів та збільшення кількості та різновидів спортивних секцій у місті, аби кожен зміг долучитися до здорового способу життя зручним йому чином. Особливо наполегливі спортсмени мали змогу представити Україну на міжнародних змаганнях, зокрема Олімпійських іграх, про які надалі піде мова. Далі на ivinnychanyn.

Золота медаль

Рябчинська Юлія Петрівна 

Юлія Рябчинська брала участь у ХХ літніх Олімпійських іграх, що проходили в Мюнхені, де здобула золоту медаль з веслування на байдарках. 

Дівчина народилась у селищі Піщанка, Вінницької області у 1947 році. Там же й закінчила школу, після чого вступила у Вінницький медичний коледж, де дізналась про веслування на байдарках і спробувала себе у цьому виді спорту. У 1971 році стала чемпіонкою світу на змаганнях у Югославії з одинокого веслування на дистанції 500 метрів. А у 1972 взяла участь в Олімпіаді, де принесла своїй команді гребців одну із шести здобутих медалей у веслуванні на 500 метрів. Техніка вражала, з пострілом стартового пістолета Юлія вирвалась вперед і тримала темп в 132 удари веслами у хвилину до самого фінішу. 

Олімпійська призерка трагічно загинула через 5 місяців під час підготовки до наступних змагань. Юлію поховали на рідній землі, де встановили стелу з байдаркою. На знак вшанування пам’яті  у корпусі  медичного коледжу імені Д. К. Заболотного встановили меморіальну дошку, а місцева дитячо-юнацька школа з веслування має назву в честь Рябчинської.

Добринська Наталія Володимирівна

Олімпійський призер з легкої атлетики. Народилась 29 травня 1982 року в Якушинцях, Вінницької області. Перший крок у спорт зробила за допомогою батьків. Згодом вступила і успішно закінчила Вінницький педагогічний університет ім. Коцюбинського зі спеціальності фізичного виховання та спорту. Вперше брала участь в Олімпіаді в 2004 році в Афінах, де зайняла восьме місце. Через 4 роки повторно приїхала на Олімпіаду у Пекін, де таки виборола золоту медаль з семиборств, яке включало біг на 100 метрів з бар’єрами, стрибки у висоту, штовхання ядра, біг на 200 метрів, стрибки у довжину, метання списа та біг на 800 метрів. 

Після Олімпійських ігор спортивні досягнення Наталії не завершились. У 2012 році у турецькому Стамбулі спортсменка здобула чемпіонство світу з п’ятиборства у закритих приміщеннях. Наталія зайняла перше місце на п’єдесталі з новим світовим рекордом в 5013 очок. 

Осипенко-Радомська Інна Володимирівна

Олімпійська призерка народилась в 1982 році в Херсоні.  Своє життя вирішила пов’язати зі спортом, що дозволило їй здобути не одну нагороду на Олімпійських іграх. Перша “бронза” була отримана 2004 року в Афінах. Інна виступала у складі четвірки на байдарці.  У 2008 році у Пекіні де здобула першу золоту медаль  в одинокому запливі на 500 метрів який тривав усього 1:50,673. У 2012 році відвідала Лондон, звідки привезла дві срібні медалі у поодиноких запливах на 500 та 200 метрів. Крім того, Осипенко-Радомська має багаторазові перемоги на Чемпіонатах світу у різних категоріях.

Срібна медаль

Мельник Борис Петрович

Срібний призер з кульової стрільби на XX Олімпійських іграх у Мюнхені. Народився 2 лютого 1945 року в селищі Літин, Вінницької області. У 1972 відправився підкорювати спортивний Олімп. Тісне суперництво було з американцем Ларрі Уіггер. Після стрільби у положенні стоячи та лежачи різниця у балах складала лише 5 очок на користь американця. На останньому етапі, що включав стрільбу з коліна, Борис Петрович набрав 384 очки, перегнавши Уіггера на 6 балів. Рівно годину вінницький спортсмен вважався золотим призером, аж поки американська команда потребувала переглянути результати. З’ясувалось, що одну десятку зарахували девяткою. В результаті обидва стрілки набрали по 1155 очок, але за правилами ігор, золота медаль дісталась Ларрі Уіггеру, оскільки він мав кращі показники в останній серії пострілів: 97 очок здобув Уіггер, та 96 — Мельник.

У 1970 році став світовим чемпіоном у командній стрільбі з гвинтівки на колінах та посів друге місце у командній стрільбі  стоячи, лежачи та в трипозиційній категорії. Через чотири роки на змаганнях в Туні завоював ще чотири “срібла”. Брав участь на змаганнях у Белграді, де став першим чемпіоном Європи у стрільбі з пневматичної гвинтівки в трипозиційній стрільбі. 

У 1976 році Борис повторно приїхав на Олімпійські ігри в Монреаль, де посів дванадцяте місце. 

2020 року у Вінниці встановили меморіальну дошку Борису Петровичу у Вінницькому коледжі будівництва та архітектури, де олімпійський призер здобув освіту.

Уманець Ніна Дмитрівна

Олімпійський чемпіон з академічного веслування. Народилась 1 травня 1956 року в селі Юрківка, Тульчинського району, Вінницької області. У 1980 взяла участь у ХХІІ літніх Олімпійських іграх, де здобула срібну медаль з академічного веслування у вісімці. Крім того, Ніна Уманець здобула “срібло” у 1977 році в Амстердамі та  п’ять золотих медалей на чемпіонатах світу з веслування, які проводили 1978 року в Карапіро, 1979 року у Бледі, 1981 року в Мюнхені, 1982 року у Люцерні та 1983 року у Дуйсбурзі. 

Позюн Марія

Срібний призер з академічного веслування у вісімці, що була в одній команді з Ніною Уманець на ХХІІ літніх Олімпійських іграх. Крім них, до складу команди також входили Ольга Пивоварова, Надія Прищепа, Валентина Жулипа, Тетяна Стеценко, Олена Терешіна, Ніна Преображенська, Ніна Фролова. Навіть всупереч дощу і рвучкому вітру спортсменки вибороли друге місце на олімпійському змаганні з часом 3 хвилини та 4 секунди.

Сорокалет Олександр Дмитрович

Олімпійський чемпіон з волейболу народився 27 березня у Шостці, Сумської області. Під час шкільних років зацікавився грою у волейбол. Згодом вступив у Вінницький політехнічний інститут, де й розпочав спортивну кар’єру, виступав за вінницьку команду СКА. У 1983, 1985 та 1987 році тричі стає чемпіоном Європи з волейболу серед чоловіків. А в 1984 році стає чемпіоном волейбольного турніру “Дружба-1984”

У 1988 році разом з командою, де його обрали капітаном, відправляється на ХХІV літні Олімпійські ігри в Сеул.  Команда Олександра програла американській збірній з рахунком 1:3, отримавши срібні медалі.

Хникін Павло Вікторович

Павло Хникін брав участь у змаганнях з плавання на ХХV літніх Олімпійських іграх, де здобув одразу дві медалі. Він був єдиним спортсменом з Вінницької області, хто брав участь підряд у чотирьох Олімпійських іграх. У 1992 році Павло відправився до Барселони де здобув четверте місце у запливі стилем батерфляй, друге місце у командному запливі в естафеті 4х100 метрів комплексом та  друге місце у складі збірної в естафеті 4х100 метрів вільним стилем, де встановив найкращий особистий результат, що складав 49.6 секунди.

У 1996 році взяв участь в Олімпійських іграх в Афінах, де посів 17 місце на дистанції 50 метрів та 6 місце на 100 метрів вільним стилем, 8 місце на 100 метрів батерфляєм та 9 місце в естафеті 4х100 метрів комплексним стилем.

У 2000 році прибув на змагання до Сіднею та 2004 в Афінах взяв участь в останньому олімпійському запливі. 

Чернявський Сергій Володимирович

Народився 2 квітня 1976 року в Донецьку. Вищу освіту здобув у Вінницькому педагогічному університеті. Вже в 23-річному віці став Заслуженим майстром спорту України з велоспорту. На ХХVІІ літніх Олімпійських іграх в Сіднеї у командному заїзді разом з Александром Симоненко, Сергієм Матвійовим і Александром Феденко здобув срібляну медаль. Під час заїзду у півфіналі Сергій Чернівський встановив світовий рекорд, подолавши 4 кілометри за 4 хвилини 40 секунд. Швидкість сягала 70 км/год.

Крім того, Чернявський неодноразово ставав переможцем і призером Кубків світу з 1998 по 2004 рік. По завершенню спортивної кар’єри став обіймати посаду начальника управління спорту та рухової активності Вінницької облдержадміністрації.

Бронзова медаль

Левицький Михайло 

Михайло став багаторазовим чемпіоном світу, та переможець європейських змагань. У 2008 році здобув бронзову нагороду з боротьби дзюдо у Паралімпійських іграх в Пекіні. Здобув звання заслуженого майстра спорту України. Після завершення власної спортивної кар’єри став тренувати молодих спортсменів, серед яких був Костянтин Ільницький, який у 2017 році став чемпіоном України з дзюдо серед людей з вадами зору.

.