8 Лютого 2023

Історія психіатричної лікарні у Вінниці

Related

Операція під наглядом саперів: як витягували нерозірвану гранату з тіла українського захисника

Андрій В'ячеславович Верба — військовий хірург, генерал-майор Медичних сил...

Як вінницька художниця перетворює ящики від боєприпасів на витвори мистецтва

Олена Косівська — вінницька художниця з Мурованих Курилівців Вінницької...

Вінницький фотограф знайомить світ з війною в Україні

Костянтин Ревуцький — відомий вінницький фотограф, який у мирний...

До чого приводить схуднення: випадки анорексії у Вінниці

Щорічно до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені Ющенка поступають...

Share

Лікарні у Вінниці працюють на високому рівні і виконують свою велику роботу рятуючи життя і лікуючи хворих. У Вінниці чимало лікарень, які мають свої спеціальні профілі і напрямки. Розповімо вам про лікарню, яка була заснована у Вінниці першою. Психоневрологічна лікарня у Вінниці є найстарішою лікарнею міста, а з архітектурного боку – найкрасивішою. Далі на ivinnychanyn.

Початок

Ідея створення лікарні для лікування пацієнтів з розладами психіки виникла в 1889 році. Пацієнтів з психіатричними розладами лікували в невеликому відділенні розрахованому на 40 ліжок у містечку Кам’янець-Подільський. Усім пацієнтам Південно – Західного регіону місця не вистачало. 

Наприкінці ХVІІІ століття на скелястих берегах Південного Бугу з’являється перша на території царської України окружна  лікарня для душевнохворих. Появу лікарні сучасні історики Вінниці пов’язують з правлінням Катерини ІІ, а семе свого часу цариця видала указ про створення будинків для душевнохворих в кожній губернії. Лише під кінець ХІХ століття приходить черга до будівництва такої установи для південно-західної частини країни. Спочатку для її розташування пропонувалось три міста на вибір: Вінниця, Летичів та Брацлав. Однак, після низки обговорень саме Вінницю обирають місцем розташування лікарні, як найзручніше серед представлених. Велику роль на вирішення питання з розташуванням зіграла річка, адже на кінець ХІХ століття річка Південний Буг вважається однією з найчистіших річок Європи.

У 1902 році місто продало земельну ділянку державним органам під будівництво лікарні. Ділянка мала 108 десятин і була продана по ціні 350 рублів за 1 десятину (дуже дешево для ділянки такого типу).

Будівництво

Будувати лікарню розпочали в середині жовтня 1892 року за проектом архітектора з Петербурга Дмитра Прусака. До роботи над приміщенням було залучено не один десяток провідних інженерів, будівельників та майстрів, які працювали над створенням Казанської психіатричної лікарні. Майстри добре обізнані з тодішніми стандартами, яким має відповідати лікувальна установа.

Першими приміщеннями, які було збудовано, є адміністративний корпус з кухнею, господарські будівлі і водонапірну башту. Цього року встигли закласти фундамент головного корпусу. Однак новопризначений директор окружної лікарні Василь Кузнєцов не погоджується із будівництвом, тому будівельники неодноразово починали будівництво з початку.

        Відкриття

Розпочала роботу лікарня 25 травня 1897 року. Розрахована вона тоді була на 720 ліжок.

Після відкриття, лікарня, мала хороше обладнання і була досить модерновою. Розраховували, що лікарня буде обслуговувати декілька окружних повітів. 

Під час будівництва лікарні були застосовані найкращі та найсучасніші можливості тих часів для створення медичного закладу такого рівня. В часи заснування та відкриття лікарні приміщення поступається відомим європейським лікарням по комфортабельності.

На будівництво корпусів йде 5 років і ще декілька місяців проходить для внутрішнього оснащення. Всі корпуси лікарні збудовано з червоної силікатної цегли. В архітектурі приміщення лікарні простежуються стилі бароко та ренесансу. Корпуси лікарні спроектовані таким чином, що в будь-яку пору року в приміщеннях достатньо світла і повітря.

Розпочалась робота

З першого дня відкриття лікарня має власне електричне освітлення, каналізацію і водогін. Хоча на початок ХХ століття у Вінниці не було електрики і водогону.

Директор і доктор Кузнецов на базі лікарні проводив зіїди місцевих лікарів, щоб залучати їх працювати з психічним здоров’ям пацієнтів.

З’єднана лікарня була мережею підземних тунелів в яких було рейкове та підйомне устаткування. Тобто під землею їздили вагонетки на яких доставляли їжу, постільну білизну. По такій схемі потім будували туберкульозний диспансер і пологові будинки, щоб обслуговування не мало контакту з зовнішнім повітрям.

Цікавим проектом корпусів є те, що зайшовши в один із корпусів можна вийти в іншому, не виходячи на вулицю.

Як терапія для пацієнтів, ще з першого дня заснування, використовувалась музика. На кошти, які виділяє лікарня, було збудовано в 1900 році початкову народну школу, де безкоштовно навчалися діти персоналу лікарні. 

З 1911 року лікарня отримала відзнаку на виставці у Дрездені. Після такої визначної події для персоналу лікарні були відкриті кордони, де вони могли проходити стажування.

У лікарні є домова церква, яка освячена ще у 1897 році. Діяла церква не завжди, адже під час гітлерівської окупації у фашистів був тут розважальний клуб-казино. Навіть після звільнення Вінниці від фашистів приміщення храму пустувало, а відновив роботу церкви в 90 – х роках ХХ століття головний лікар Вадим Клочко.

Великі імена

В лікарні працювали видатні психіатри, організатори охорони здоров’я, доктори медичних наук, які внесли вагомий внесок в розвиток психоневрологічної допомоги населенню Вінниччини та окружних земель.

Серед них були: В. П. Кузнєцов (перший директор лікарні), О.І. Ющенко, І.В. Країнський, Л.Л. Дарашкевич, С.Д. Колотинський, Г.Г Бойно-Родзевич, А.Л. Ремига, І.В. Стрільчук, О.О Зайцев, Марянчик Р. Я. , Голубцов Ф. О. і ще багато лікарів і відомих психотерапевтів.

Лікарня носить ім’я О. І. Ющенка в знак пошани і пам’яті великого вченого, який вніс вагомий внесок в розвиток вітчизняної психіатрії. Звання видатного вченого присвоєно лікарні у 1936 році.

Зруйнована і відроджена

Двічі була зруйнована лікарня: перший раз – під час громадянської війни, другий раз – під час навали фашистів до Вінниці. Коли прийшли фашистські війська вони розстріляли пацієнтів і персонал лікарні та поховали тіла у братських могилах, які налічували навіть по 1000 тіл.

Головний лікар Марьянчик Р. Я. доклав чимало зусиль до відбудови лікарні. Також започаткував позалікарняну психіатричну допомогу. 

Після відбудови 1946 року лікарня прийняла 690 пацієнтів.

У 1971 році в лікарні відкрили відділення реанімації, диспансерне відділення.

На 1975 рік у лікарні налічувалося 2000 пацієнтів. На базі лікарні проводилися з’їзди ВООЗ.

В лікарні працював А. М. Кашпіровський. Лікарі його недолюблювали.

Лікарня та парк, в якому вона розташована, занесені до переліку пам’яток садово паркового мистецтва України місцевого значення. Повідомляє нам vopnl.vn.ua

Згадка в путівнику

“Бути у Вінниці і не подивитись на лікарню – це все одно, що бути в Римі і не бачити Папи. Лікарня почала функціонувати з 1897 року, протягом якого було прийнято 443 пацієнта. В цей час число хворих доходить до 1000 людей. Будівництво лікарні коштувало 805 тисяч рублів. Лікарня займає площу в 200 десятин.

Професор А. Павловський провів бактеріологічне дослідження води з річки Південний Буг, і знайшов що вода в річці одна з найчистіших в Європі і повністю підходить для пиття. Вода до лікарні постачалась за допомогою парової водокачки. На добу для потреб лікарні потрібно близько 40 тисяч відер води.

Горить 1000 лампочок і 12 дугових ліхтарів електричних. При лікарні також налічується: ферма, город і польове господарство, свиноферма, млин, цегляний завод, столярка, ремонт взуття, шляпна, токарня, малярня і багато інших майстерень. Виготовляють солом’яних капелюхів 800-900 штук на рік.

В культурній сфері усе прекрасно. Лікарня має свій оркестр, своя прекрасно облаштована сцена, велика танцювальна зала, в якій кожної неділі взимку збирається більше 200 пацієнтів для розваг і танців. При лікарні також є своя велика бібліотека з кабінетом для читання для якої кожного року виписують газет на суму 200-250 тисяч рублів. В наявності свій маленький драматичний театр, а також художник”, – повідомляє нам Путівник і довідник по м. Вінниця за 1911 рік.

.,.,.,.