Павло Тутковський – одна з найяскравіших постатей української науки кінця дев’ятнадцятого століття. Ще один визначний український географ, педагог та геолог, обдарований вінничанин, вчений та академік, пише сайт ivinnychanyn.com. Праці Тутковського про дослідження природи та навколишнього світу, а в цій статті про життєві успіхи науковця та його життя в цілому.
Про батьків Павла та освіту
Народився вчений 1 березня 1858 року в селищі Липовець Вінницької області. Батько Павла був службовцем, а матір – музично обдарованою жінкою.
Будучи підлітком, Тутковський навчався в Житомирській чоловічій гімназії. Закінчив її хлопець із срібною медаллю, тому з легкістю вступив до Київського університету на природниче відділення фізико-математичного факультету. Проте студентом майбутній науковець був недовго, у 1879 році його виключили з ВНЗ через участь у заколоті.
Зустріч Тутковського із майбутньою дружиною
Коли Павло вчився на першому курсі в Київському університеті, то познайомився з привабливою жінкою Ольгою Дмитрівною Багалій, з якою згодом одружився. У 1881 році в них народилася донечка – Ольга Сно, що в майбутньому стала відома як письменниця. Жила родина бідно, Тутковському регулярно доводилося шукати підробіток, щоб мінімально утримувати сім’ю. Як би там не було, Павло Аполлонович завжди знаходив час для досліджень. Він працював в лабораторії за невелику заробітну плату та водночас разом зі своїм вчителем часто їздив на геологічні екскурсії, які дуже його надихали.
Довгострокова робота та 20 праць про мікрофауну
За рекомендацією Феофілактова, наставника Павла, молодого Тутковського взяли працювати на кафедру геології та мінералогії. Там його готували до отримання професорського звання, тому вже через рік науковця призначили консерватором мінералогічного і геополітичного кабінету. Це дало змогу родині Тутковських трошки відкласти грошей та жити не так економно, як раніше. Саме на цій посаді Павло пропрацював більше десяти років і повністю сформувався як спеціаліст.
На посаді консерватора вчений проводив багато досліджень різних губерній України. Найбільше науковець захоплювався мікрофауною, тому написав про неї близько двадцяти робіт. До того ж, Тутковський цікавився підземними водами, що дозволило створити проєкт водопостачання Києва. Завдяки цьому сучасна столиця стала одним з найперших міст в Європі, яке забезпечило себе артезіанською водою.
Тутковський – інспектор Луцького повіту та професор
У 1904 році Павлом була прийнята пропозиція стати куратором Київського навчального округу. Згодом Тутковський стає інспектором народних училищ Луцького повіту, там він проводить польові роботи та безліч досліджень, також багато подорожує та насолоджується природою місцевості. Довго Павло Аполлонович живе в Житомирі, адже тоді він був учасником Товариства дослідників Волині, де регулярно та багато публікувалися праці видатного науковця.
У 1911 році вчений Тутковський пише чудову дисертацію на тему «Викопні пустелі північної півкулі» і захищає її при Московському університеті. Це дало можливість отримати вчене звання доктора географії. Рівно через два роки Павло Аполлонович почав викладати в Університеті святого Володимира, а в 1914 став професором в цьому ж ВНЗ. Також варто пригадати, що вчений є одним із основоположників Української академії наук та був очільником Краєзнавчої комісії при ній.
У 1923 році науковець публікає власний «Словник геологічної термінології». Після чого невдовзі здійснюється заповітна мрія геолога: Павло створює Геологічний музей при УАН.
Найбільш відомі наукові праці
Більшість робіт, особливо монографій, географ написав про Полісся та Волинь, з них найяскравіші: «Короткий географічний нарис історії центрального та південного Полісся», «Зональність ландшафтів та ґрунтів у Волинській губернії», «Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя річки Словечні».
Немало праць Тутковський присвятив палеогеографії четвертинного періоду. Саме він розвинув вчення про материкове зледеніння антропогену, а також про зв’язок стадій зледеніння, до прикладу, це доробки «До питання про спосіб утворення лісу” та «До питань про вік поверхів лісу та похованих ґрунтів України». Видатними роботами також вважають наукові праці із синтетичним характером. Це «Природна районізація України», що написана 1922 року та класичний на той час проєкт «Краєвиди України в зв’язку з природою та людністю» 1924.
До того ж, Павло Тутковський видав перший україномовний довідник під назвою “Загальне мовознавство” та “Словник геологічної термінології”. Не можна не пригадати, що він є автором великої кількості статей про геологію, економіку, географію та сільське господарство України. Деякі наукові проєкти вченого є навіть в «Енциклопедичному Словнику Брокгауза і Єфрона».