Кожне місто має свою особливу символіку, яка несе в собі глибинне історичне значення, показує унікальність та ідентифікує її мешканців. Герби, прапори, логотипи та інші емблеми – це не просто малюнки, а обереги країн, обласних територій, що мають національне значення, пише сайт ivinnychanyn.com.
Історія появи першого герба у Вінниці
Перший герб місто Вінниця отримало після надання магдебурзького права у шістнадцятому столітті. Важливе значення вкладали вінничани у дві схрещені шаблі та гачки на зображенні. Вони символізували розміщення держави біля кордону. 22-го січня 1976 року герб було дещо видозмінено. Зверху символу додали ще двоголового орла, що вважався знаком Брацлавщини. Раніше Вінниця входила саме до цього воєводства.
Бернгард Кене, відомий археолог та нумізмат 20 століття, 15 березня 1860 року створив ще один проєкт щодо того, як має виглядати сучасний герб. Карл фон Кене прибрав двоголового орла та залишив найстаріші символи – шаблі та два гачки зверху, що нагадували “золоту” вуду. Верхня частина стала зовсім іншою, адже Бернгард помістив на ній емблеми Подільської губернії. Периферія була прикрашена золотистими колосками, що окутані Олександрівською стрічкою. Тоді вважали, що це ознака родючості, багатства, добре розвиненого сільського господарства та торгівлі у місті. Доповнено це все було срібною міською короною на самій верхівці вінницького герба. Пропозицію такої символіки затверджено все ж не було.
Вінницька символіка в період Радянського Союзу
У радянські часи герб Вінниці абсолютно відрізнявся від попередніх варіацій, він нічим не був схожий на ті стародавні, прониклі унікальною історією, символи. Нічогісінько не нагадувало про походження чи приналежність до старовинної Вінниці, адже Радянський Союз змінив усе до найменшої деталі.
Вирішили, що обрати та затвердити геральдику можна за допомогою конкурсів. Усі охочі мали змогу показати свою модифікацію майбутнього герба. Далі проєкти починали обговорювати і затверджували певні пропозиції чи роботи. 21 лютого 1969 року схвалили емблему вінницького герба за радянськими мотивами. Основою став червоний щит, який по діагоналі розділяла блакитна стрічка, нею ніби зобразили річку Південний Буг. Все це було обвінчано колосом і великою шестернею, які разом утворювали фігуру. Таке поєднання вважалося символом промисловості та сільського господарства. Незважаючи на це, герб не можна було назвати особливим, типові зображення мали й інші міста. Єдине, що відрізняло вінницький символ, – давня міська вежа, яку вирішили продемонструвати в нижній частині знаку.
Сучасний вигляд вінницького герба
16 травня 1993 року Вінницька міська рада затвердила сучасне зображення герба. Нові автори емблеми провели дослідження, врахували історію міста, особливості Вінниці і зовсім видозмінили попереднє відтворення символа. Вони презентували герб, на якому в центрі втілили шаблі, гачки та щит, увінчані міською срібною короною та обрамовані декоративним картушем. Також було доповнення: все це тримали литовський козак та воїн.
Прапор Вінниці від Легуна Юрія Вікторовича
Прапор є одним із найважливіших символів міста Вінниці, проте виник він не одразу. Його затвердили тоді ж, коли й сучасний герб. Полотно прапора повністю червоне, саме цей колір асоціюється з хоробрістю, сміливістю та безстрашністю у боротьбі за волю та кордони території міста.
На емблемі можна побачити і білий колір, саме ним зображено дві шаблі й ту саму вуду. Таке забарвлення символізує безгріхов’я та чистоту намірів. Також на прапорі з трьох сторін присутній орнамент, що нагадує безліч білих трикутників. Такий унікальний символ міста запропонував Легун Юрій Вікторович.
Осучаснений логотип, надихаючий слоган та вінницький гімн
Окрім вищезгаданих знаків, місто Вінниця має ще геральдики. Це логотип, який насправді дещо нагадує осучаснений герб. У ньому присутньо два кольори: жовтий та червоний. Таким забарвленням автор символічно показав родючість та відважність. Знак унікальний та відрізняється тим, що він максимально простий та лаконічний. Авторами цього логотипа є маркетолог Федорів Андрій та його колеги. До речі, вони ж придумали надихаючий і мотивуючий слоган до цієї емблеми: “Місто ідей”.
Гімн – ще один неофіційний, але чудовий символ місцевого самоврядування. Ним вважають чудову пісню Геннадія Білявського “Серце Поділля”. Саме цей виконавець переміг з нею у вокальному конкурсі.
Отже, вінницька символіка проста в запам’ятовуванні, має цікаву, глибоку та наснажливу історію появи. Найголовніше, що вона унікальна та особлива, має вдало підібрані фігури та кольори, що разом утворюють прекрасну композицію. Така геральдика є способом самоідентичності та предметом гордості вінничан, що неабияк важливо.