1 Лютого 2023

Як захисник з Вінниччини втратив руку у полоні та освоює біонічний протез

Related

Операція під наглядом саперів: як витягували нерозірвану гранату з тіла українського захисника

Андрій В'ячеславович Верба — військовий хірург, генерал-майор Медичних сил...

Як вінницька художниця перетворює ящики від боєприпасів на витвори мистецтва

Олена Косівська — вінницька художниця з Мурованих Курилівців Вінницької...

Вінницький фотограф знайомить світ з війною в Україні

Костянтин Ревуцький — відомий вінницький фотограф, який у мирний...

До чого приводить схуднення: випадки анорексії у Вінниці

Щорічно до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені Ющенка поступають...

Share

Вінничанин Роман Городенський з 18 років служить розвідником 36-ї окремої бригади морської піхоти. З початком повномасштабної війни разом з побратимами став на захист Маріуполя. Під час одного з мінометних обстрілів втратив ногу та отримав важкі поранення руки. Про те як Роман пережив три тижні полону та як йому вдається опановувати нові протези далі на ivinnychanyn.

Про пекло у полоні 

В полон Роман потрапив 12 квітня, де провів три тижні. Попри важкий стан захисника, його все одно піддавали допитам та катуванням. Разом з іншими пораненими українськими військовими Романа відправили в лікарню в Новоазовськ, де з персоналу був лише черговий лікар. Замість медичної допомоги отримав години допитів. Тричі пробивали п’ятку викруткою, гасили недопалки, били шокером. 

За словами самого Романа, біль від шокера був не таким сильним  як від травми, а іноді й полегшував його. Через кілька днів полону розвинувся сепсис. Руку ампутували. Згодом перевезли у Донецьку реабілітаційну лікарню, але належної допомоги Роман так і не отримував. Якщо щастило, робили перев’язку один раз на день. 

Повернення на рідні землі

28 квітня Романа Городецького звільнили з полону. З Донеччини захисника перевезли у Таганрог, тоді літаком переправили у Крим, а вже звідти до Херсону. Дорога була важкою, бо, коли машина їхала ямами, був нестерпний біль, кілька разів відкривалася кровотеча. Допомогу надавали полонені дівчата, що їхали разом. Коли зрозумів, що повертається в Україну, відчай змінився щастям і вже був згоден на будь-яку яму, аби швидше дістатись дому.

Спершу при зустрічі з українськими військовими Роману дали знеболювальні. Дорогою до лікарні медсестра дала телефон, аби можна було зателефонувати рідним. Через три дні Роман вже зустрівся з мамою у Запоріжжі, а ще через два поїхали в  лікарню до Одеси, де Роману зробили 11 операцій, після чого вже зміг пересісти у коляску.

Реабілітація після полону

У Києві підібрали перший тимчасовий протез, завдяки якому Роман знову вчився ходити. Незабаром захисник відправився до США, де отримав постійний протез для ноги в рамках безплатної програми реабілітації українців, що постраждали внаслідок війни проти України. Американський протез для Романа є більш комфортним, адже можна одягати однією рукою. Він є трохи важчим за український, бо кріпиться за допомогою вакуумної системи, але й до нього вже звик. Також Роман отримав біговий протез у вигляді дуги.

У Філадельфії військовому зробили біонічний протез руки. На період реабілітації чоловіка прихистила місцева українська родина.

У реабілітаційному центрі вивчає особливості роботи руки: як користуватись, як заряджається. Лікарі вчать виконувати прості завдання, наприклад взяти чашку та поставити її. Протезом керує шляхом скорочення різних груп м’язів. Так при скороченні м’язів спини, рука згинається вверх чи вниз у місці ліктя. Напруження трицепса дозволяє зігнути пальці.

Після відновлення Роман повернеться додому, де на нього чекають батьки, наречена, старша сестра із двома племінниками та друзі.

.,.,.,.