Василь Хмелюк народився у селі Березівці під Жмеринкою 3 липня 1903 року. Зростав у родині інженера, що також був досить заможним акціонером та домогосподарки. Мав старшого брата та молодших братів та сестру. Освіту здобував у жмеринській початковій школі, потім у гімназії. Василь змалку зацікавився малюванням і батьки підтримали та розвивали захоплення сина. Для цього вдома облаштували вдома справжнє ательє, запросили репетитора з рисунка. Можливо саме таке уважне ставлення батьків до освіти дітей і сприяло становленню художника з Вінниччини та його визнанню у всьому світі. Далі на ivinnychanyn.
Революція змусила покинути рідну домівку
На жаль, гімназії Василь не закінчив. У п’ятнадцятирічному віці опинився в армії УНР, де воював разом із старшии братом Ільком. У війську Василь познайомився з видатним поетом Євгеном Маланюком, можливо, він сам в той час почав писати вірші. Після поразки українського визвольного руху брати Хмелюки у 1920 році були змушені виїхати до Європи.
Спочатку Василь Хмелюк опинився у Польщі. У Кракові він вступив до Академії мистецтв та повністю присвятив себе творчості. Завдання виконував всі та не мав проблем з навчанням, оскільки навички малювання розвивав з дитинства.
Паралельно з навчанням займався репетиторством та продавав власні малюнки. Але художня діяльність не могла забезпечити хлопця нормальним заробітком, як і більшість молодих українських художників у Кракові. Він жив скромно, іноді доводилось голодувати. Багато та важко працював, щоб розвивати власний талант. На все інше часу просто не вистачало. Але саме в цей важкий період життя почав з’являтись власний художній стиль з акцентом на колористиці.
Через деякий час Василь переїхав до Праги, де проявив себе не тільки як художник, але і як поет та став представником так званої “празької школи”, до якої входив цілий гурт талановитих письменників. За власний кошт він видав підряд три невеликі поетичні збірки: “Гін”, “Осіннє сонце” та “1928, 1926, 1923”. Василь самостійно займався оформленням книг та створював малюнки до них.
В Карловому університеті в 1923 році створили Українську пластичну студію, де протягом чотирьох років Василь проходив навчання.
Картина Василя Хмелюка “Le Moulin”
Як підкорив французьку столицю
Після завершення курсу художник без мінімального знання мови вирішує переїхати до Парижу. Спочатку рятувало Василя те, що й тут було багато українців. З деким з них він навчався у Кракові, з іншими працював у Празі. Перший час жилось доволі складно, але попередній досвід виживання при мінімумі грошей був корисним. В перший місяць Хмелюк витратив близько 1400 франків. Більша частина грошей пішла на фарби та полотна. Як він зазначав у листах до брата, їжа була дешевою, її було вдосталь, тому була можливість зосередити увесь час на малюванні. Вдень він відвідував ательє, де за 100 франків у місяць міг малювати з натури. В інший час гуляв містом, ходив у музеї, де ознайомлювався з творчістю інших художників. Ввечері ходив до державної школи. Одночасно вчив французьку мову, якою вже за два місяці вільно говорив та писав вірші.
Василь Хмелюк у своєму ательє разом з дружиною та Лесею Вірстою
Визнання художника з Вінниччини
Успіх у художній справі Хмелюк здобув після зустрічі з колекціонером Сергієм Щукіним, який викупив у нього кілька картин. Після цього Хмелюка почали помічати й інші знатні клієнти. Незабаром французький колекціонер Амбруаз Воляр вже експонував роботи українського художника у своїй галереї.
З 1932 по 1939 роки Хмелюк мав дванадцять виставок. Його твори експонувались в галереях Марселя, Варшави, Лондона.
Під час художнього процесу Хмелюк не зосереджувався виключно на чомусь одному. Малював портрети, пейзажі, натюрморти, займався графікою. Його стиль визначають як постімпресіонізм, але навряд чи одним словом можна повністю описати всю глибину його творчості.
