Оздоблене дрібними вишуканими візерунками яйце має релігійно-обрядового значення та було започатковане ще задовго до християнства. Традиція писанкарства поширена по всій території України, але кожен регіон має свої відмінності. Про особливості вінницької писанки можна дізнатись детальніше у статті на ivinnychanyn.com.
Значення писанок
Писанки з’явились раніше за крашанку та вони мали значення оберегів. різноманітні візерунки наносили на сирі яйця, при чому це яйце обов’язково мало бути з господарства де є півень, аби всередині був зародок курчати, що символізувало життя та весняняне відродження. Білок трактували як воду, а жовток — як сонце. Нанесення візерунків додавало додаткового символізму. Раніше вважали, що новий рік розпочинався не 1 січня, а з початком весни, коли все розквітає та народжується. Настання весни було важливим періодом у житті наших предків, тому вони намагались всілякими обрядами та дійствами пришвидшити відхід зими та прихід тепла. Однією з таких традицій було створення писанок, які також вважались раніше символом сонця, нового року, який наступав. Писанки починали писати ще від Водохреща.
Особливості писанок Вінниччини
Для нанесення символів найчастіше використовують чорний та червоний відтінки, але також можуть зустрічатись й контрастні поєднання чорного з білим, жовтим, зеленим чи помаранчевим кольором. Барвники брали з природних матеріалів, наприклад, для темно-синього і чорного використовували бузину, для жовтого та оранжевого – лушпиння цибулі, для зеленого – молоді гілочки берези.
Серед візерунків на подільських писанках переважають геометричні орнаменти у поєднанні з квітами, листочками та іншими рослинними елементами. Тварин чи людей рідко зображали.
Якщо ж писанку робили індивідуально для когось конкретного її слід було ідентифікувати. Так для дітей робили яскраві писанки, хлопцям — з червоним тлом, символами сонця та дубового листя, господарям — “сороклинці”, людям старшого віку — з чорним тлом та поясами.
Як писали писанки
Писанкарством традиційно займались жінки, оскільки вони відповідають за народження життя. Як правило, цим займались на самоті, медитуючи, співаючи пісні або читаючи молитви. Під час процесу створення оберега заборонялось думати про погане, мав бути хороший настрій, аби писанки наповнювалась позитивною енергією, адже в подальшому їх створювали як дарунок комусь чи як оберіг для хати. Писали їх до Страсної п’ятниці.
Чим відрізняються писанки та крашанки
Писанки були тільки оберегом. Заборонялось ними грати в битки чи стукати, оскільки вони були позначені магічними знаками. Для цього були крашанки, що традиційно фарбували у червоний колір. За легендами створення крашанок походить від святої Марії Магдалини, яка принесла в дарунок яйце римському імператору Тиберію та першою повідомила про воскресіння Ісуса. Той відповів, що повірить у це, коли яйце почервоніє. Так і сталось, вмить яйце набуло кольору крові та стало символом воскресіння Христа. Крашанки можна їсти та використовували у великодніх забавах.
Писанка походить ще з часів язичництва. Хоч люди звикли асоціювати писанки з Великоднем, вони не є символом воскресіння Христа. Писанки зберігали в хаті протягом року. Після чого їх закопували на подвір’ї та на наступний рік виготовляли нові. Вони й не псувались, бо яйця були покриті шаром воску, що не пропускав повітря та бактерії. Також були спеціальні тарілки для писанок, де вони зберігались. Якщо ж писанка розбивалась, це вважалось добрим знаком, адже оберіг виконав свою мету та захистив від нечистої сили.
