Видатний вчений, мікробіолог, епідеміолог, творець наукової школи, видатний академік академії наук у СРСР, президент академії наук Української РСР. Усі ці титули і звання заслужив і отримав шляхом важкої і багаторічної праці над удосконаленням боротьби зі страшними і подекуди смертельними інфекційними хворобами Данило Кирилович Заболотний. Далі на ivinnychanyn.
Початок
Народився майбутній видатний вчений 2 січня 1867 року на Вінниччині у селі Чоботарка (нині село назване на честь вченого – Заболотне в Крижопільському районі). Дідусь відомого вченого служив матросом, учасник оборони Севастополя, але свого часу пан взяв його до себе як слугу. На жаль Данило Заболотний дуже рано залишився без батька, а мати, яка хворіла на туберкульоз кісток, постійно знаходилась у ліжку. Сім’я знаходилась у страшній скруті. Мабуть, якби не рятівник, світ ніколи б не отримав відомого епідеміолога і його відкриттів. Доля змилувалась над Данилом, його взяв до себе брат матері – Макар Миронович Сауляк, який забрав Данила до себе у Ростов-на-Дону. Подальше навчання Данила проходило у школі містечка Нахічеван. Малий Данило ще з перших років навчання зацікавився природою. Дядько його був вчителем природознавства і географії, племінник часто був присутній на навчальних екскурсіях, формуванню гербаріїв та поповнення колекції комах.
Переїзд
До п’ятого класу Данило пішов уже в місті Одеса в Рішельєвській класичній гімназії. Закінчив навчання Данило заболотний у 1885 році. Будучи гімназистом Данило Заболотний дістав студентську форму і таємно відвідував лекції у Новоросійському університеті. Навчаючись у гімназії, написав перший твір “Вплив людини на природу” під впливом не тільки навчання в школі, а й лекцій.
Університет
Закінчивши гімназію, Данило Заболотний вступив то того ж університету, який потайки відвідував на фізико-математичний факультет. На жаль у 1889 році його відрахували з навчання за участь у студентських заворушеннях. Навіть не закінчивши університет, Данило Заболотний, отримав досить хорошу освіту адже в той час викладачами в університеті були світила науки: Ценковський, Мечников, Ковалевський. За свідченнями очевидців Данило Заболотний, під час навчання в університеті, тісно підтримував взаємозв’язки з працівниками бактеріологічної станції, яка була першою в Російській імперії і другою за величиною у світі. Головною роботою бактеріологічної станції на той бас було вивчення проблем молодої науки – бактеріології і створення та використання вакцини від сибірської виразки та сказу.
Під час проживання в Одесі, Заболотний, вивчає усі глибини природничих наук, а також стає учасником напів підпільної організації “Молода громада”, надихнувшись національними настроями починає писати вірші українською мовою.
У 1891 році Данило Заболотний екстерном здав екзамен за університецький курс. За роботу “Мікроби снігу” був удостоєний ступені магістра природничих наук.
Медичний університет
У 1891 році році Данило Заболотний вступає на третій курс Київського медичного університету імені святого Володимира, кафедра патології. Період навчання у медичному університеті з 1891 по 1894 роки. На ті часи кафедрої загальної патології керував В. В. Підвисоцький.
Дослід, небезпечний для життя
Навчання не закінчувалось тільки книгами та лекціями. Молодий вчений разом з своїми колегами вирішили поставити на собі дослід: Данило Заболотний ввів у свій організм ентеральну вакцину проти холери. Данило Заболотний перший у світі довів ефективність ентеральної вакцини проти холери. Заболотний разом з колегами також вперше довів роль носіїв холери у розповсюдженні хвороби.
Висновки цього досліду були опубліковані в праці “Опыт иммунизации человека против холеры”. Заболотний, загалом навчаючись у Київському університеті, виконав 6 праць.
Педагогічна кар’єра
На період з навчання в Київському університеті припадає початок педагогічної діяльності Данила Заболотного. Бактеріологія на той час ще не була настільки сильною наукою, щоб виділитись в окремий предмет навчання. Були уже студенти і наукові працівники, які цікавились новим напрямком у формі бактеріології. У вивченні бактеріології усім бажаючим надавав допомогу Данило Заболотний.
Сім’я
В кінці навчання Заболотний одружився із фельдшеркою Анастасією Михайлівною Турчановською. Не довго прожили вони у парі. Зустрівши на своєму життєвому шляху Людмилу Владиславівну Раденьку, Заболотний отримав щастя на усе життя. Пара Заболотного і Турчановської пронесла кріз десятиліття повагу і любов один до одного.
Лікар
Данилу Заболотному було присвоєно звання лікаря 5 листопада 1894 року випробувальною комісією при Імператорському університеті Святого Володимира у Києві. Заболотний мав можливість залишитися завідуючим кафедри при університеті, але вибрав практику. Невдовзі Данило Заболотний переїхав до рідного Поділля працювати лікарем-епідеміологом. Вчений був зайнятий лікарською практикою і боротьбою з тифом і холерою, які тоді бушували на його рідних землях. Працюючи лікарем Заболотний не полишив свою роботу у пошуку та відкритті нового. Вчений обладнав губернську лабораторію у Кам’янці-Подільському де займався вивчення мікрофлори кишечника при холері, поведінкою холерного вібріону.
Повернення до Києва
Пропрацювавши рік на Батьківщині, Заболотний, повертається до Києва. Протягом 1895 -1897 років працював позаштатним помічником проректора на кафедрі загальної патології при Київському університеті. Заболотний займався практикою з студентами, а у перервах між педагогічною працею займався науковою діяльністю. В даний період вчений займався вивченням реакції аглютинації збудників черевного тифу, газової гангрени. Також опублікував працю про сірководневі і сіркові бактерії.
Експедиції на заражені території
Данило Заболотний на пряму контактував із страшними і небезпечними для життя інфекціями. Брав участь у експедиціях до місць спалахів небезпечних хвороб: Астраханська губернія, Одеса, Монголія, Індія, Шотландії, Марокко, Персія.
Заболотний був одним із найкращих знавців чуми у світі. Значною мірою вплинув на викорінення чуми з Російської імперії. У 1928 році Заболотний – організатор і перший директор інституту мікробіології і вірусології Академії наук Української РСР, який сьогодні носить ім’я Данила Заболотного. Заболотний опублікував понад 150 наукових праць. Був президентом Академії наук Української РСР.
Кінець
Помер Данило Кирилович Заболотний у віці 62 роки 16 грудня 1929 року від ускладнень які настали після грипу. На жаль лікарі не змогли врятувати світило науки.
Інформація взята з книги “Київський національний університет імені Тараса Шевченка”: Не забуті постаті. – Київ: Світ успіху, 2005. – 243-244 с.
