Буремні дев’яності викликають у людей різні емоції. Одні їх згадують з жахом, інші — ностальгують. У містах ситуація різнилася. Однаковою була лише загальна картина: мінімалістичний дизайн будинків, відсутність реклами, просто, але чисто. Якою була Вінниця у 90-ті роки? Давайте згадаємо разом на ivinnychanyn.
Вінницький універмаг
На початку 90-х років Вінницький місцевий універмаг був улюбленим місцем модниць та любителів шопінгу. Тоді про великі торгові центри хіба що мріяли. Сюди приїжджали з усього регіону. А площа Гагаріна, яка знаходиться неподалік, була одним з найкращих місць для прогулянок. Вінницький універмаг вважали візитівкою міста. У ньому працювало близько 1500 людей. Робітників забезпечували житлом та оздоровчими путівками, вони отримували гідну зарплату. Продавці універмагу були одними з перших у СРСР, хто навчився працювати за принципом самообслуговування. Переймати досвід у місцевих працівників приїжджали з усього світу. Про відмінну роботу Вінницького універмагу писали навіть у лондонській пресі. Це був гарний приклад того, які плоди може давати реформаторський підхід до справи. З початку XX століття будівля має скляний фасад — це сучасний торговий центр з магазинами відомих брендів.
До
Після
Вінницька арка
Довгий час символом Вінниці вважали саме білосніжну бетонну Арку перед входом у Центральний парк міста. Її часто зображували на туристичних листівках та сувенірах. За архітектурним задумом арка символізує Землю, а стела поруч — політ ракети. З 90-років пам’ятка майже не змінилася, додали лише кольорове підсвічування вночі. А от площа Гагаріна, на якій розташована арка, була капітально реконструйована. Змінили схему руху транспорту, встановили світлофори, модернізували колії, оновили асфальтне покриття. Площа стала більш зручною для пішоходів та водіїв, щоправда, зелених насаджень відчутно поменшало.
До
Після
Вінницький краєзнавчий музей
Порівняно з 90-ми роками, зовнішній вигляд музею кардинально змінився. Будівлю перебудували, сконструювали новий дах, оновили фасади. Після реконструкції музей став нагадувати сучасний замок, тепер він гармонійно вписується у архітектурний ансамблю комплексу Вінницькі мури.
До
Після
Кінотеатр
Вінницький кінотеатр, який називався «Росія», у 90-х роках був шалено популярним місцем для проведення дозвілля. Тут показували новинки вітчизняного та зарубіжного кіно, а сама будівля приваблювала своєю неординарністю. На фоні кінотеатру часто фотографувалися випускники та молодята, це було улюблене місце для побачень вінничан. Кінотеатр функціонував до 1994 року, потім з 1996 року будівлю здали в оренду. Що з тих пір тут тільки не було: ресторан, нічний клуб, різноманітні магазини та офіси. Роки йшли, стіни експлуатували, а ремонтом ніхто не переймався. Закономірно, що з часом будівля стала аварійно. Уже кілька років вона практично пустує. Щодо реконструкції кінотеатру ведуться дискусії, були пропозиції викупити та переробити будівлю у Палац Спорту для дітей, але поки все це лише на рівні балачок.
До
Після
Готель «Савой»
Розкішний у далекому минулому готель «Савой» у період 90 років переживав свої не найкращі часи. Не дивлячись на красу фасадів, всередині будівля занепадала. Про колишні фешенебельні номери залишалося тільки згадувати. Готель тримався на рівні 2 зірок, коштів на реставрацію та утримання на належному рівні катастрофічно не вистачало. Тому у 2010 року «Савой» здали в довгострокову оренду Вінницькому апеляційному адміністративному суду. Відтоді почалися масштабні ремонтні роботи, фасад обновили, змінили внутрішнє оздоблення приміщення, і таким чином зберегли історично важливу будівлю.
До
Після
Проспект Коцюбинського
Проспект Коцюбинського — одна з головних вулиць міста, на якій знаходиться центральний ринок, багато крамничок, декілька торгових центрів, затишні кав’ярні та кафе. У 90-ті роки тут був найбільший у місті магазин іграшок — «Дитячий світ». Також на проспекті знаходився популярний універсам «Вінниця».
До
Після
Будинок офіцерів
Будинок офіцерів — відома у Вінниці будівля з найбільшою концертною залою.
Саме сюди у перші роки незалежності України на гастролі приїжджали популярні артисти , такі як А. Пугачова, І. Білик, Н. Могилевська. У 2009 році у Будинку Офіцерів зробили капітальний ремонт сцени, замінили глядацькі крісла на нові, концертний зал після реконструкції став ще комфортнішим. Також, порівняно з 90-ми роками, в кращу сторону змінився фасад, а вночі вмикають підсвічування будівлі, що робить її ще більш привабливою.
До
Після
Вулиця Соборна
Соборна — одна з центральних вулиць міста, колишня назва — Леніна, її переімейнували у 1996 році. У 90-ті роки тут був Будинок побуту. У той час вулиця буквально потопала в деревах. За роки незалежності будинки стали вищими, магазинів побільшало, а фасади осучаснили. Щоправда, зелені стало в рази менше.
До
Після
Будинок побуту «Ювілейний»
Якщо на початку 90-х років цей Будинок Побуту ще нормально функціонував та мав більш-менш привабливий вигляд, то за 30 років його вигляд значно погіршився. За весь цей час будівлю жодного разу капітально не ремонтували, фасад залишається старим і обшарпаним. Приміщення здають в оренду. Будинок Побуту перспективний, якщо його реконструювати, то він може стати ще однією окрасою міста, проте поки це тільки мрії.
До
Після
Залізничний вокзал
Фасади Вінницького залізничного вокзалу у 90-ті роки були блакитними, у центрі будівлі висів великий годинник, навпроти був невеликий сквер. У 2003 році станцію реконструювали: оновили фасади, замінили вікна, зробили капітальний ремонт всередині приміщення. Тепер будівля має сонячно-жовтий колір, а вночі колони вокзалу романтично підсвічують.
До
Після
Не можна сказати, що Вінниця з роками змінилася в кращу, чи гіршу сторону, вона просто стала іншою. З’явилося більше будинків, автомобілів, на вулицях майорять вивіски та білборди, дерев’яні вікна поміняли на металопластикові, а фасади частіше всього роблять скляними. Можливо, місто стає більш сучасним, але менш зеленим. Але Вінниця, незважаючи на різні життєві обставини, залишається все такою ж привітною та комфортною для життя.
