3 Грудня 2022

Як Владислав Городецький збудував будинок на спір та жив серед химер

Related

Як на Вінниччині організували санаторій в історичному палаці

Немирівський санаторій “Авангард” відомий не тільки як оздоровчий заклад...

Як Феодосій Добжанський став світовим науковцем та радянським зрадником

Феодосій Добжанський є одним з найвідоміших біологів, визнаних у...

Share

Чи чули Ви про будинок з химерами, Кенасу або костел Святого Миколая у Києві, або про блакитний палац у Черкасах? А чи знали, що архітектором цих споруд був вінничанин Владислав Городецький? Митець залишив чималий архітектурний спадок, відомий не тільки серед українців, а також далеко за межами України, а самого Городецького прозвали “київським Гауді”. Далі на ivinnychanyn.

Дитинство на берегах Південного Бугу

Майбутній архітектор народився 4 червня 1863 року в селі Шолудьки на Поділлі (нині Немирівський район Вінницької області). Повне ім’я звучить як Лешек Дезидерій Владислав Городецький. Раннє дитинство проходило у родинному маєтку Жабокричі по батьковій лінії. Тут рід Городецьких мав свій палац, млин та цегельню. Для малого Владислава виділили чотиримісну карету з кучером, він мав свого коня для верхової їзди. Краса природи на берегах Південного Бугу та палацової архітектури Поділля назавжди викарбувались в пам’яті Городецького та мали свій вплив у подальших проєктах архітектора. 

Але за участь у польському повстанні батька майбутнього архітектора позбавили родового маєтку, коли Владиславу виповнилося 10 років. Тому родина переїхала до будинку матері назад у Шолудьки. 

Не меншого натхнення Владислав Городецький здобув у Одесі під час навчання в реальному училищі св. Павла та Петербурзі, куди вступив до Академії мистецтв. 

Вулиця Миколаївська (тепер – Городецького). 1910-ті роки. Фото: oldcards.kiev.ua

Початок кар’єри молодого архітектора

Закінчивши навчання, Городецький переїхав до Києва у 1890 році, де його чекали 30 років продуктивної праці. Але до визнання необхідно було докласти чимало зусиль та виконати кілька рекламних проєктів. 

Архітектурна діяльність розпочалась з підключення будинків до новоствореної системи міської каналізації. Далі завдяки корисним знайомствам в Імператорському товаристві, де збирались відомі й заможні особи, Владислав Городецький отримав перше серйозне замовлення. Проєкт передбачав створення сімейної усипальниці баронів Штейнгеліа на родинному кладовищі на Аскольдовій могилі. 

Пізніше для цього самого Імператорського товариства Городецький проєктує тир на безоплатній основі, в надії, що реклама спрацює й він зможе продемонструвати свої мистецькі навички. План спрацював і у 1895 році, коли необхідно було спроєктувати центральний район Києва, долучили Городецького разом з архітекторами Брадтманом і Шлейфером.

Побився об заклад і збудував найвідомішу споруду у столиці 

Під час забудови рацону, що обмежувався Хрещатиком і вулицями Городецького, Лютеранською та Банковою, Владислав викупив й собі ділянку на Банковій. Коли його знайомі дізнались про це, вони не зрозуміли сенсу вчинку, адже рельєф там був нерівним і побудувати можна було хіба що “коробку”. Тоді Городецький заклався з Олександром Кобелєвим, свідком взяли Леонтовича. А вже через два роки митець з Вінниччини презентував великий житловий будинок, зго­дом названий “Будинком із химерами”.

У дивовижній споруді Городецький поєднав різні архітектурні стилі, чим здивував столичних мешканців. Головною прикрасою будівлі є самі “химери”, які насправді є зображеннями різних тварин. Адже сам Городецький був любителем полювання на тварин. Тут можна побачити голови слонів, косуль та носорогів, двобій орла з пантерою та ящуром, пітона і крокодильчика, казкових риб, велетенське латаття й гігантських жаб, які, можливо, відсилають до села Жабокрич, де пройшло дитинство Владислава. 

Сам архітектор разом з родиною поселився в одній з найкращих квартир у будівлі, решта приміщень здавалась в оренду. Винайняти житло там можна було за 3 500 карбованців на рік.

.,.,.,.