29 Березня 2024

Як вінничанин винайшов стрептоміцин і врятував людство від туберкульозу

Related

Шлях до мрії. Історія вінницького ювеліра

Вже не один десяток років люди знайомі з ювелірними...

Відомі люди Вінниччини, які зачарували серця мільйонів

Місто Вінниця багате на культурну спадщину. Тут, в самому...

Розквіт волонтерства у Вінниці

Вже не один десяток років у Вінниці процвітає так...

Впровадження цифрових технологій в повсякденне життя вінничан

Вже довгий час у місті Вінниця здійснюється поступове вкорінення...

Видатні діячі Вінниччини

Українські землі – це домівка багатьох видатних діячів, які...

Share

Зельман Ваксман — відомий серед лікарів та науковців у всьому світі, адже він вніс величезний внесок у боротьбу з туберкульозом, відкривши революційний препарат у лікуванні хворих на туберкульоз — стрептоміцин.  Зельману Ваксману ми можемо завдячувати не тільки винайдення стрептоміцину, а й взагалі введенням поняття “антибіотик”, адже він став першим, хто його застосував. Далі на ivinnychanyn.

Дитинство Зельмана Ваксмана

Народився 20 липня 1888 року у родині євреїв у невеликому містечку Нова Прилука, що на Вінниччині. Перше ім’я Зельман отримав на честь діда по материнській лінії, а своє друге ім’я – Аврум – він отримав на честь діда по батьковій лінії. Хлопчика виховувала мати Фрадя Лондон, яка мріяла, щоб він виріс освіченим, розумним та став гордістю єврейського народу. 

У п’ятирічному віці Зельман вже відвідував школу, а з десяти років для нього запрошували приватних вінницьких репетиторів, які викладали  географію, історію, математику, французьку та німецьку мови. У підлітковому віці зміг організувати школу для малозабезпечених дітей-односельчан. 

В 1897 році в родині Зельмана сталась трагедія — померла його дворічна сестра. Вона хворіла на дифтерію. Попри те, що на той час ліки від цієї хвороби вже винайшли дістати їх поза великими містами було великою проблемою. Тоді Зельман вирішив стати науковцем, аби навчитись рятувати людей від хвороб.

У 1909 році вступив в одеську гімназію, яку закінчив через рік. Коли померла мати, Зельман не бачив сенсу залишатись у рідному місті та вирішив емігрувати до США, де мав родичів по материнській лінії. З отриманням американського громадянства вінничанин став Зельманом Абрахамом Ваксманом.

На шляху до своєї мети

До Америки Зельман переїхав у 1910 році. Там жив на фермі своїх родичів Малки і Менделя Корнблаттів. Через рік вступив до агрономічного коледжу при  Рутгерському університеті. Завдяки наполегливій роботі він зміг досягти магістерського ступеня в галузі мікробіології.

В США він також познайомився із майбутньою дружиною Деборою Митник, яка теж була родом з його рідного міста та переїхала на кілька років пізніше від самого Зельмана. Після одруження пара переїхала до Каліфорнії, де Зельман здобув докторський ступінь з філософії у місцевому університеті в Берклі. Повернувшись до Рутгерса, Ваксман починає читати лекції, а пізніше працевлаштувався професором.

В 1932 році Американська асоціація по боротьбі з туберкульозом звернулась по допомогу до Ваксмана, який вже у той час був відомим спеціалістом з питань мікробіології ґрунту. Вінничанин почав детально вивчати життєвий цикл туберкульозної паличка та її руйнування в ґрунті. 

Серед джерел антибактеріальних засобів Ваксман надавав перевагу дослідженню грибів та актиноміцетів.

Вже 23 серпня 1943 року було отримано стрептоміцин – рятівний препарат проти туберкульозу. Під час додаткових досліджень ліки вдалось вдосконалити і вже через три роки стрептоміцин почали широко використовувати у лікарській справі.

Сам Ваксман став свідком, як дівчинка років 9, яка могла померти від туберкульозного менінгіту, змогла одужати після курсу лікування стрептоміцином. Раніше діти з таким діагнозом не виживали.

Через деякий час Зельман Ваксман винайшов ще один антибіотик – неоміцин. А загалом в його лабораторії було винайдено аж 18 різних видів антибіотиків, один з яких назвав на честь матері — фрадіцин.

У 1952 році науковець отримав Нобелівську премію “за відкриття стрептоміцину: першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу”, а самого Ваксмана називали одним з найбільших “благодійників людства”.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.